Фото: Коломійця Олексія.
Осінь черговий раз вступає у свої права і в черговий раз постає питання про джигові приманки — що краще, приманки з силікону чи поролону? Сам я ловлю і на «гуму», і на поролон, хоча останньому віддаю перевагу і постараюся розповісти про ті властивості, які вважаю найбільш вагомими щодо уловистості.
Забігаючи вперед, скажу, що я бачу 3 основних та кілька другорядних відмінностей поролону від силікону, які можуть зацікавити хижака. Всі ці відмінності так чи інакше пов'язані з матеріалом приманок.
Щоправда десь посередині.
Перша відмінність, яку я вважаю однією з головних, — це плавучість. Всім зрозуміло, що поролон легший за будь-який силікон, якщо порівнювати один і той же обсяг. Відразу можна заперечити, що є плаваючий силікон. Так, але не настільки, щоб спливати як поролон. Додам ще, що поролон буває різної щільності. Чим щільніше, краще плаває. Чи це так важливо для хижака?
На мій погляд, поролонові рибки, здебільшого, мають нульову плавучість. Ну чи близьку до нульової. З цієї причини, при ступінчастій проводці приманка нагадує знесилену рибку (бичка, уклейку і т. д.), яка тицьнулася мордою на дно і завмерла. Якщо при цьому вона ще трохи спливати починає — явна ознака, що це легкий видобуток для хижака.
З голодним хижаком все зрозуміло, а от не голодному і лінивому — подавай приманку «на блюдечку». Твістери та ріппери, швидше за все, при паузі в проводці будуть падати на дно. Таку приманку і атакувати найважче. Але все це переважно стосується лову в стоячій воді. На протязі, гадаю, цей ефект ледь помітний.
Я за свою практику двічі помітив чітку різницю у клюванні судака саме на плаваючі приманки. Одного разу на Цимлянському водосховищі, де доводилося майже волоком вести приманку біля дна. Вдруге у затоні Волгоградського водосховища. В обох випадках силіконові приманки працювали у рази гірше. Заради об'єктивності, треба сказати, то ще працювала така джигова приманка, як мондула (тапок, прапорець). Мова зараз не про них, але це зайвий раз наголошує, то працювала саме хороша плавучість.
Того пам'ятного дня перед весняною забороною в неділю в затоні було дуже багато човнів зі знайомими рибалками і я легко зібрав пристойну статистику. Багато хто вважав, що просто не знайшли своєї риби. Я ж вважаю – причина була саме у приманках.
Фото: Коломійця Олексія.
Друга явна відмінність, пов'язана з матеріалом – це його пориста структура та шорсткість поверхні приманки загалом. Хтось каже, що це створює шумовий ефект у воді під час проведення. Не беруся судити. Однак, з деяких пір і силіконові принади стали робити ребристими. Отже ефект від цього є? А поролон – спочатку має пористу структуру.
Фото: Коломійця Олексія.
Завдяки пористості, приманки з поролону краще вбирають та зберігають запахи. Наприклад, такі як риб'яча кров, слиз або риб'ячий жир. Всім відомо, що на поролонову рибку, яка побувала в пащі хижака, скоріше клюне, ніж на нову. Навіть знайомий рибалок з Америки на спільній рибалці на Дону принципово потер приманку про спійманого судака, даючи мені зрозуміти, що цей ефект йому знайомий і він не маловажний у лові.
Я частенько з собою на рибалку вожу риб'ячий жир Омега-3 у желатиновому дражі. Якщо клювання мало або зовсім ні, а місце свідомо уловисте — дуже часто запах риб'ячого жиру оживляє клювання. Не докладно описуватиму свої експерименти. Скажу лише, що мені часто вдавалося вловити судаків там, де вже пройшли спінінгісти й упіймали чергову активну рибу. Якщо місце мені знайоме, я зупиняюся і ретельніше обловлюю корч або брівку вже з атрактантом.
Звичайно, атрактант можна нанести і на силіконову приманку. Навіть самі твістери та ріпери виробляють уже із запахом чи смаком. Але поролон зберігає запахи довше, плюс ще сам їх накопичує після клювання і упіймання.
Про неодружені клювання.
Якщо я згадав лов джигом у корчах, не можу не відзначити той факт, що поролонова приманка з притиснутими гачками двійника після холостого клювання здатна довше протистояти зачепам. І це знову ефект саме матеріалу, який змінюється та знову розпрямляється.
Силіконовий ріппер або твістер після такого контакту оголює офсетний гачок і перед черговою перешкодою він уже безсилий. Потрібно неодмінно вийняти приманку, поправити жало гачка, знову сховавши його в силіконове тіло приманки і потім знову продовжити лов.
У поролонової рибки, погодьтеся, більше шансів після холостого клювання зняти судака, перескочивши наступну коряжку. Таким чином, облов корчів проходить швидше та якісніше.
Деякі спінінгісти стверджують, що офсетний гачок краще просікає луджену пащу судака. Тобто, реалізація клювань вище, ніж якщо ловити на поролонки незачіпляння. Сперечатися не буду з однієї простої причини — ті, хто стверджує це, явно віддають перевагу лову на офсетні гачки. А отже, порівняльний експеримент не зовсім чистий. Я сам спеціально ловив половину риболовлі так і решту риболовлі. Мій висновок – нереалізованих клювань порівну, що на поролон, що на силікон з офсетом.
Поролон – не для зими.
Мабуть, це всі основні відмінності, які я відношу до позитивних моментів у лові на поролон. Але є й негативні сторони. Наприклад, при лові в мороз (зимовий спінінг) мокрий поролон обмерзає. Відповідно втрачає і шорсткість, і еластичність, і плавучість. Тому взимку я ловлю виключно на силікон. Але це стосується лише водойм, на яких я рибалю (Волга, Ахтуба, Дон). Є теплі річки, які й узимку теплі – у них напевно все має працювати повною мірою навіть у мороз.
Поговоримо про балістику.
Як я вже писав на самому початку, поролон має ще якості, які можна назвати другорядними. Одне впливає на дальність закидання. Справа в тому, що силіконова приманка як суха, так і побувала у воді має однакову вагу. А поролонова рибка, напившись води, важить на кілька грамів більше. При замаху ці додаткові грами більше навантажують бланк спінінга і при різкому закиданні частина води з приманки струшується. Вантаж спричиняє більш легку приманку, ніж при замаху.
Важко судити про корисність цієї якості. Наприклад, саме тому я не люблю ловити на поролонки великого розміру. Чим більше поролону — тим більше він важитиме напившись води. Так і спінінг можна зламати! Але я пристосувався ловити силіконом і поролоном однакового розміру. При цьому мокрий поролон важить як і силіконовий конкурент, але в польоті він легший, і у воді теж.
Поговоримо про хвости.
У будь-якої джигової приманки є якийсь хвостик. Чи це кучерявий напівкруглий хвіст твістера, чи п'ятачок ріпера, чи натуральний хвостик у поролонової рибки. Є таке спостереження, що якщо у силіконової приманки хтось хвостик відкусив – вона перестає грати і її треба неодмінно міняти. У поролону такого жорсткого правила немає. На нього можна продовжувати ловити з не меншим успіхом. Справа в тому, що вібрацію силіконової приманки робить саме хвостик. А поролонова рибка виляє сама собою через лобового опору. Окунь чи берш відкусили хвіст – не біда! Продовжуємо ловити і не забуваємо, що приманка тепер ще пахнути цілком може.
Крім краси поролоновий хвостик несе інформаційне навантаження. Якщо поролонка повернулася без хвоста – значить риба десь навпроти вас. З поролонкою без хвоста такого може статися.
А ще будь-який хвостик – це перешкода для балістичних характеристик приманки. У силікону просто парусит при закиданні, а поролонова рибка часто входить у штопор, особливо при силовому закиданні.
Так ось, поролоновий хвостик можна вкоротити чи підрізати. Уловистість від цього не зміниться, а ось балістичні якості можуть стати кращими. Я не впевнений, що це можна вважати плюсом для принади. Особисто я нічого не підрізаю і не вкорочую. Просто окремі поролонки, що при закиданні набирають швидкість польоту без обертання – складаю в окреме місце.
Таким чином, як і в силіконових приманок, є “летючі” моделі, а є не дуже. Хтось мені казав, що поролоновий хвостик не заважає занедбанню, а навпаки сприяє йому, бо грає роль стабілізатора. Можливо дальність закидання залежить від властивостей симетрії тіла принади. В останні роки я все частіше ловлю на поролонових рибках із червоною ниткою замість хвоста.
Фото: Коломійця Олексія.
Мені здається, що вони й летять далі, хижак їх їсть жадібніше, тому що приманка в цілому стає компактнішою. Але зараз ми говоримо не про різновиди поролонових рибок, а від їхньої відмінності від силіконових. У ріпперів та твістерів ці параметри непорушні: або добре летить, або не дуже.
Народна творчість.
Раз вже я заговорив про різні хвости — потрібно обов'язково згадати про любителів лову на поролон, які різними способами та засобами прикрашають свої приманки, допрацьовують якимось чином. А іноді просто створюють щось своє унікальне.
Фото: Коломійця Олексія.
Найпростіший дизайн поролонової рибки – це пофарбувати хвостик у контрастний колір або фломастером поставити “забійну точку” на тілі рибки. Я помітив, що чомусь у спінінгістів найчастіше силіконових приманок — багато різних пачок і всі вони різного кольору і розміру. Разом з цим поролонових рибок у них всього 2-3 шт і всі приблизно однакові.
Фото: Коломійця Олексія.
Коли мені кажуть, що на поролон не ловиться, а на силікон ловиться — я виставляю аргумент, що для порівняння потрібно хоча б скуштувати різні поролонки: різного кольору, різного розміру, з різними хвостиками. Але є одне моє суб'єктивне спостереження, що на поролон щука реагує гірше, ніж на твістер, проте якщо таки клює — то найбільша. Іншими словами, на змаганнях з лову щуки я ловив би на твістер, а на звичайній аматорській рибалці — на поролон.
Фото: Коломійця Олексія.
Що стосується силіконових приманок, у плані дизайну можна лише зрізати пузо у широкої приманки, перетворивши її на більш проганисту. Пригадую, колись сам так робив. Але на сучасному етапі рибальський ринок пропонує так багато різних форм силікону, що рибалкам не залишили місця для творчості. Щодо цього, у фанатів поролону — творчий порив не вичерпується.
Можна вставити нитки різнокольорові або світлонакопичувальні, можна надати волохатість, а заразом і більший обсяг приманки.
Фото: Коломійця Олексія.
Пам'ятаю, зробив таку собі “чорну білявку”. Вона при проведенні колихала тонкими білими ниточками на тлі чорного тіла. Ну чи одразу вирізати реалістичну рибку, приклеїти очі… Любителі лову на силікон – позбавлені всього цього свята творення своєї неповторної приманки.
На закінчення, я просто зобов'язаний попередити всіх любителів джигового лову, що до зберігання приманок потрібно ставитися уважно. Багато хто знає, що силіконові приманки мають властивість злипатися один з одним, фарбувати сусідів, а то й розплавлятися на спеку. У зберігання поролону також є свої вимоги.
Майте на увазі, що сонячний колір не шкодує нікого. Білий поролон стає жовтуватим, синій колір перетворюється на зелений. Про всяк випадок, зберігайте поролонові рибки в темному місці — це продовжить їх початковий колір. Однак поролонки, які з часом втратили свою первісну красу – не втрачають привабливості для хижака. Навпаки, вже покусані і побляклі поролонки виступають у ролі розвідників і тому найчастіше знаходять активну рибу.
Фото: Коломійця Олексія.
Сам по собі поролон, клей і вогкість — те ще агресивне середовище. Від вогкості в коробці можуть постраждати інші приманки або гачки. Потрібно не лінуватися, ретельно віджати воду з тіла рибки і потім класти в коробку.
Поролонові рибки раджу зберігати у спеціальній коробці з отворами. У цьому випадку поролон швидше сохне і приманки прослужать вам довше.
