Переважна більшість хлопців у радянську пору любила грати у «війнушку». А оскільки іграшкова зброя в той час мало скидалася на те, що можна було розглянути в численних фільмах про Громадянську та Велику Вітчизняну війну, тим, хто не міг миритися з пропонованими в магазинах іграшками, швидше за все, спеціально лише віддалено нагадували пістолети, револьвери і зрідка автомати формою, лобзик, рубанок, а то й простий складаний ножик. Що, до речі, розвивало столярні навички, і фантазію.
Негідно якось пристойному пацану ходити в дворову атаку з сліпуче червоною подобою револьвера з надутого пластику або аналогічного не менш яскраво-синього пістолета. Звичайно, виникало бажання зробити щось дуже схоже на кіношну картинку. Але в постійному сюжетному різноплановому русі розглянути зразок, щоб зробити хоча б віддалено схожу копію, дуже важко. Можна було завітати до музею з відповідним розділом в експозиції, але запам'ятати за раз усі особливості бажаного зразка було важко, а заміряти його, а тим більше сфотографувати, не дозволяли дуже серйозні бабусі. Останнім джерелом залишалися книги, переважно документального чи мемуарного змісту.
Розкриті загадки історії. Гвинтівкові патрони для БРАМІТ та з кулею ДД
Довідники з бойової зброї чи боєприпасів були недоступні. Та й у них рідко траплялися якісні ілюстрації чи фотографії шуканого зразка. І коли книга потрапила до рук, її, природно, цікаво прочитати. Так, в одному із спогадів командира партизанського загону побіжно проскочила інформація, що партизанам з великої землі доставлялися спеціальні патрони. В одних донце гільзи було пофарбоване зеленим лаком, а в інших – червоним. І це чомусь врізалося на згадку. Згодом у літературі з'явилося розшифрування кольорового маркування набоїв, але «партизанської» не було. Залишалася ймовірність, що партизанів щось наплутав, але в іншому помилок у тексті не спостерігалося. Щоправда, з'явилася інформація, що червоним лаком покривався капсуль набоїв, призначених для стрільби з синхронного варіанта авіаційного кулемета ШКАС, але вони були заборонені для використання в піхотній зброї через утруднену екстракцію та часті обриви гільз. Тож партизанам вони були без потреби.
Источник: huntportal.ru
