Після вступу до Росії нових правил розподілу мисливських дозволів на видобуток диких тварин запеклі суперечки не вщухли, оскільки мисливці продовжили скаржитися на систему.
Не всі нові правила викликали однозначну реакцію, включаючи і депутатів від фракція «Єдина Росія». Чиновник із Саратовської області Вадим Рогожин заявив, що ці поправки та нововведення ніяк не рятують чесного мисливця від засилля елітних, коли правила розподілу дозволів на полювання видаються насамперед, як то кажуть, «своїм», а решті — за залишковим принципом, як траплялося і раніше, до прийняття поправок.
Причому поправки до закону про полювання були спрямовані саме на те, щоб ліквідувати неточність та несправедливість видачі документів, але схоже, що з цим завданням вони не впоралися. Або впоралися, але не скрізь.
За словами саратовського депутата, порядок квотування і видача документів на полювання на ту чи іншу тварину, на кожен район замість спільних обласних — ідея хороша, але по суті все одно не робоча, тому що отримати дану послугу на порталі Держпослуг практично неможливо — всі розбирають настільки швидко (незважаючи на той факт, що тепер заявку можна подати за два роки. у багатьох рядових мисливців закрадаються сумніви у чесності та відкритості розподілу дозволів.
Після цілком виправданої нецензурної лексики на адресу державного дітища цифровізації мисливці по-старому йдуть до регіонального комітету, де їм повідомляють, що всі дозволи вже роздали, і нових не передбачається, що викликає у них також цілком виправдану реакцію вже не тільки на бездушний цифровий ресурс, а на конкретних людей, які беруть участь у створенні. Які або навмисне створили її такою, щоб швидше відзвітувати вищестоящому начальству про виконану роботу (а заодно і заможним мисливцям, багато з яких входять до складу регіональних урядів), і після поїдати рябчиків у ресторані, або банально не тестували її на практиці, що говорить як мінімум про питання компетенції.
Водночас на заяву саратовського «єдиноросу» відповів регіональний (знов-таки саратовський) голова Комітету мисливського господарства та рибальства Олександр Гаврилов. Він зазначив, що квоти на видобуток парнокопитних, копитних та бабаків давно розподіляються через жеребкування, а на розподіл квот на хутрових звірів (скарги, зокрема, були на те, що дозвіл на видобуток борсука отримати практично неможливо) – через лотерею, але на неї нібито не було заявок від самих саратівських мисливців.
Фото: Freepik
Він додав, що система є максимально прозорою, розподіл дозволів проводиться в присутності самих мисливців, і що жодного лохотрону з боку держави начебто немає.
Несподівано!
Також він пояснив, що у 2025 році в Саратовській області вже видано близько 11 тисяч дозволів, і що 50% з них видано мисливцям з інших регіонів, оскільки попиту всередині області на видобуток хутрових звірів практично не було.
Цікавий факт, що саме на хутрових.
Олександр Гаврилов додав, що у мисливській сфері Росії намічається тенденція збільшення передачі до приватних рук мисливських господарств (мета уряду — добитися цифр у 20% у держсекторі, 80% — у приватних руках). Що стосується Саратовської області, то на даний момент під контролем держави мисливських угідь 44%, тож переживати за той факт, що левова частка піде в приватні руки поки що зарано.
Але як би ідея про пропорцію 20 на 80 все одно не дуже, чи не так? Переживати все одно треба, хай і зараз. Потім попереживаємо, коли цифри зійдуться.
Однак після своїх зауважень щодо несправедливості видачі документів та неробочої системи розподілу мисливських дозволів у регіонах депутат із саратовської фракції «Єдина Росія» Вадим Рогожин заявив зовсім цікаве. За його словами, полювання — феодальний соціальний атавізм, який залишається в Росії задоволенням для багатих, і які полюють не для харчування (як, наприклад, малі народи північних широт), а саме для задоволення. Що подібну забаву не змогли, та й не намагалися викорінити ні в царській Росії, ні в радянській.
За словами депутата, свійських тварин відстрілювати не можна, якщо тільки вони не становлять пряму загрозу населенню, проте диких звірів цілком собі можна, навіть якщо питання проживання у мисливця не стоїть зовсім. Йому просто подобається полювати, і все тут. А це пережиток та феодалізм.
Щоправда, трохи дивно чути про критику феодалізму від депутата головної партії країни за умови наявності з 1991 року капіталістичної системи в Росії (нехай і кривою та косою на дві ноги та обидва ока) на законодавчому рівні, але гаразд.
З одного боку, зрозуміти народного обранця можна – правильне зерно у його міркуваннях про несправедливість розподілу дозволів на полювання існує. Однак, якщо він сам такий противник полювання, який сенс взагалі порушувати цю тему, якщо сам факт полювання суперечить усім поняттям депутата про користь цього заняття?
Тенденція ж розподілу мисливських угідь РФ у пропорції 20 на 80 на користь приватників також викликає у Вадима Рогожина безліч питань. Загалом цілком справедливих.
Наприклад, що «власник мисливства має право розподіляти дозволи на відстріл або взагалі нікого не пускати на свою територію і сам із друзями та партнерами, а також із «корисними людьми» відстрілювати мешканців «свого» лісу. Відповідно, чим більше буде приватних угідь, тим менше в них видаватимуть ліцензій простим мисливцям, а розподілятимуть між своїми знайомими, або використовувати їх як елемент підкупу та скріплення ділових зв'язків, причому не лише з бізнесменами, а й із чиновниками та правоохоронцями».
Так, тут справді є перекіс. 20 на 80 — пропорції справді підозрілі. За фактом йде продаж державної землі в приватні руки. Але саме це і є капіталістичним законом, за якого саме господар території відповідає за неї як за свою особисту, якою вона, по суті, і є після угоди про купівлю землі. Це база, подобається вона комусь чи ні. Соціалізм у Росії давно ніхто не будує і не збирається. Чи депутат знає щось більше, але не домовляє?
Звичайно, деякі елементи соціалізму завжди повинні бути присутніми, як, наприклад, підтримка та турбота з боку держави та тих самих приватних осіб хворих дітей, сиріт, пенсіонерів, створення та розвитку наукових інститутів чи підтримка мистецтва, проте ставати власністю суто держави та сама земля не повинна. Закон про приватну власність – основа капіталізму. І поки він у Росії існує, навіть якщо й порушується силовими та владними структурами в окремих моментах з політичних мотивів, що безумовно – деградація самої системи та відкіт у минуле, в якому залишилося чимало таких моментів соціального будівництва, що хочеться кричати.
Але щодо самої пропорції 20 на 80, а точніше навіть не стільки самої пропорції, скільки саме фактом корупції та кумівства, що якраз і є справжнім пережитком для сучасної системи розвиненої держави, то тут посперечатися з депутатом не можна — все правильно. У цьому плані ми нічим не відрізняємося від тих країн, на які часто нарікаємо, включаючи деяких сусідів, а самі при цьому влаштовуємо таку іржу і гниття зсередини, що ніяких зовнішніх ворогів і не потрібно. Зведення силових структур про кримінал та корупцію залишають бажати кращого вже десятиліття.
Тому в цій частині питання Вадим Рогожин, загалом, правий — створюється імітація справедливої роздачі дозволів, що б'є по рядовому мисливцю, який ніяк не захищений від апарату тиску та обману, викликаючи цілком законні обурення та порівняння системи з вішанням локшини на вуха електорату від елітної верхівки.
Фото: Freepik
«Ось така мисливська чиновницька хитрість. А Гаврилов каже, що у нас все чесно, без обману, у чарівника Сулеймана. Тільки цей «чарівник» займається лохотроном» — підсумував депутат «Єдиної Росії»
У Росії з 1 вересня запроваджуються нові мисливські правила
Чужий серед своїх. Приморські хижаки змусили змінювати правила полювання
Без неадекватів. У Росії посилили отримання мисливського квитка
Кого не допустять: у Росії запровадили нові правила практичної стрілянини
Поговоримо про довжину ствола. У Росії підправили закони «Про зброю»
У Росії дозволили полювання під час спалахів африканської чуми
Поневіряння російського мисливця. Податківці добувають нові відомості
