За жирною осінньою уклейкою

Фото: Яншевського Андрія.

Про уклейку ми рибалки згадуємо, або коли вона дуже активна, аж до того, що не дає приманці опуститися на дно, або коли інша риба не клює. З осіннім похолоданням плотва, карась і підліщик помітно знизили свою активність, а уклейка, навпаки, явно активізувалася. Уклейка зараз жвава, велика і жирна.

Я вже давно вважаю, що не варто обмежувати себе примітивним ловом цієї цікавої риби у вибіркові періоди весняно-літнього сезону, коли уклейка, готуючись до нересту, стає здобиччю навіть рибалки-початківця. Уклейка ловиться цілий рік. Але дуже мало хто може похвалитися тим, що добре ловили уклейку влітку, глибокої осені та взимку, а ті, хто ловив, може і є справжні майстри.

Після червневого нересту уклейка не втрачає інтересу до їжі, але стає менш доступною рибалці. Велика уклейка переходить на харчування численними дрібними комахами, що вдосталь носяться в повітрі, і періодично падають на поверхню водойми.

Весь липень і майже весь серпень уклейка харчується комахами. Уклейка стає ситою, обережною і дуже вибірковою щодо пропонованих їй насадок. А мисливців ганятися за кожною рибкою, використовуючи як наживку чергового комара, що сів на руку, знайдеться небагато. У цей час вона дуже рідко підходить до самого берега і снасть для спеціального лову уклейки потрібна вже трохи інша, на відміну від весняної. Легке «посилясте» вудилище довжиною до 7 м, здатне до закидання оснастки масою 0,5 г.

Скажу вам, що в вудилищах для лову уклейки і плотви в спекотний літній і холодний осінній час, перш за все, цінується саме здатність закинути дуже легке оснащення.

Фото: Яншевського Андрія.

Не треба забувати просте правило: чим ближче осінь і холодніша вода, тим глибше знаходиться велика уклейка. Оснащення повинно бути максимально простим: таким, щоб можна було швидко змінювати спуск від 30 см до 2,5 м. Це обумовлюється тим, що уклейка протягом декількох секунд здатна змінювати горизонт свого знаходження.

Весняне, поживне підгодовування доведеться замінити на інше, більш швидкодіюче і менш поживне. У складі підгодовування потрібно знизити вміст сухарів до 10% за рахунок еквівалентного збільшення вмісту висівок. І дуже важливим є питання вибору активатора.

У рибальській практиці під активатором мають на увазі будь-яку добавку, яка сприяє підвищенню ефективності підгодовування та веде до збільшення активності риби. Більшість «таємних» активаторів клювання – це всілякі екстракти, есенції та витяжки з продуктів природного походження.

Штучні (дешевші) ароматизатори, що імітують амінокислотний склад рослин, плодів і навіть пилку рослин, хороші в той короткий період пори року, коли рослина, що імітується, цвіте, запилюється або скидає плоди. Підбір активатора є чистою алхімією, але достеменно з'ясовано, що, швидше за все, для весняного лову це буде один активатор, для літа – інший, а для осені – третій, і це дуже умовно. І цей активатор ви додаєте в підгодовування, лише після того, як у суміш із сухарів, толокна, макухи, цукру та солі, приготовлену напередодні, додана вода з водойми, тобто безпосередньо перед ловом.

Так, наприклад, помітивши ягоди малини на кущах, що ростуть біля водоймища, я завжди набираю гість ягід і із задоволенням з'їдаю їх. А після того, як почуття первородного голоду залишає не тільки мій шлунок, а й свідомість, я відправляю чергову жменю плодів на підгодовування. І не було ще жодного випадку, щоб ці дії приносили нульовий ефект. З досвідом я став діяти більш надійно та просто.

Приїхавши на місце лову, і побачивши, наприклад, кущ майже повністю відцвілого шипшини, я дістаю з рибальської скриньки відповідну добавку-активатор-ароматизатор і додаю його в свою підгодовування. Що це за компонент і чим його можна замінити? Нема секретів! Звичайним соком яблука, груші, смородини, малини, картоплі чи полуниці.

Хороші у вигляді добавки загальної, позасезонної дії какао-порошок, ванільний цукор, часник та штучний мед. Причому штучний мед у теплу пору року добре використовувати замість води, замішуючи на ньому підгодовування. Дуже непогано додавати в підгодовування сухий квас або сухі дріжджі, але безпосередньо на водоймі (швидке бродіння в теплій воді робить підгодовування пухким і легким, та й сам запах дріжджів уклейці подобається) і тільки якщо вода тепла. Тепла вода при лові уклейки — вода з температурою вище 16-18 градусів.

Незважаючи на те, що головною насадкою при лові уклейки є опариш, додавання в підгодовування дрібного кормового мотиля може призвести до фантастичного результату. Додавати слід приблизно 200 г дрібного мотиля на 2 кг готового підгодовування. Хороше підгодовування при правильно вибраній техніці підгодовування здатне зібрати та сконцентрувати уклейку, а грамотна та збалансована снасть допоможе ловити її ефективно та швидко.

Фото: Яншевського Андрія.

Але літо закінчується, комахи, завершивши свій природний цикл життя, проходять стадію відтворення і відмирають, рослини скидають дозрілі плоди, а уклейка починає готуватися до майбутньої голодної зими.

Відразу ж обмовлюся. Голодна зима для уклейки настає у непроточних та бідних кормом водоймах. У водоймах проточних і багатих струмочником і бокоплавом уклейка живиться з нагоди всю зиму практично без перерв. Але, а як же готуватися до зими, якщо немає звичної верхової літньої їжі? А так само, як і навесні, коли немає звичного літнього корму.

У уклейки починається осінній жор. Вона не відмовляється від будь-якого природного харчування. Але, якщо навесні уклейка шукає корм, то восени риба не відмовляється і від випадкової їжі, що потрапила їй «під ніс». Практично єдиним підгодовуванням, здатним активізувати уклейку пізньої осені, тобто здатною викликати її інтерес до активного годівлі є мотиль. І не дрібний, а саме великий «насадковий» мотиль. Дуже ефективно підкидати мотиля штук по 20-30 в точку лову, але попередньо личинок потрібно здавити пальцями, щоб вони повільніше падали на дно і швидше виділяли компоненти, що дратують рибу.

Якщо місце та час лову вибрано правильно, то ста грам насадочного, великого мотиля достатньо для того, щоб активізувати велику (у кілька сотень голів) зграю уклейки, що зайняла своє місце на верхній, глибинній бровці зимової ями.

Якщо це вдасться, то ви переконаєтеся в тому, що велику клеєння доцільно ловити не навесні, коли вона беззахисна і дурна, а тоді, коли вона стоїть на глибині в 2,5-4 м і чекає не тільки становлення льоду, але і вашу насадку на мікроскопічному гачку і найтоншого оснащення.

Техніка лову осіннього уклейки докорінно відмінна від техніки лову у весняно-літній період. Це пов'язано з тим, що холодна вода і нестача корму не схильні до зайвих рухів тіла. Техніка лову осінньої уклейки схожа на техніці лову плотви.

Закидання найлегшого оснащення з одним мотилем на гачку. Очікування моменту, коли поплавець прийме своє нормальне становище. Пауза у 5-10 сек. Дуже повільне проведення оснастки убік. Закидання маленької дози мотиля. Контрольна підсікання. Зміна насадки. Закидання оснастки. Спостереження за падінням оснастки з насадкою. Пауза. І так до першого клювання.

Потрібно тільки не забувати про те, що перед кожним наступним закиданням слід змінювати спуск на 5-10 см у будь-який бік. Емпірично знайшовши глибину, на якій стоїть зараз уклейка, потрібно зафіксувати її в пам'яті. Восени уклейка рідко піднімається до поверхні води і взагалі рідко переміщається до її товщі протягом кількох годин. Тому знайдена глибина і буде глибиною лову. Далі – простіше. Впіймавши першу рибу, потрібно лише суворо повторювати свої дії і намагатися не допускати сходів чергової риби.

Фото: Яншевського Андрія.

Якщо хоч раз вам вдасться наловити осіннього жирного обережного клеєння, то впевнений, що ви зрозумієте, що це дуже непроста і цікава для мисливця риба. Легенда про простоту і доступність лову уклейки і, як наслідок зневага більшості рибалок до цієї риби, зникне у ваших очах, після того, як вам вдасться «зловити» її осінній лов.