У вересневому номері журналу за 2024 рік ми розповідали про нову для Росії породу звірячих гончаків собак із США – плоттхаунди. Плотти – це гончі, виведені спеціально для полювання на ведмедя-барибала, але в Росії вони чудово показали себе і в полюванні набагато серйознішого у всіх відносинах бурого ведмедя. Ми закінчили той матеріал на тому, що два молоді підростаючі собаки (рік з невеликим і до року), які вже встигли проявити свої робочі якості по ведмедям Кавказу, чекають весняного сезону, щоб розкритися повною мірою. Отже, настав час продовжити розповідь про пригоди плотів у Росії. Слово Анатолію.
На жаль, поїхати із собаками у травні на Північ, як я збирався, не вийшло. Весна 2025-го у нас видалася дуже дощова, виходів було небагато. Проте двічі мої собаки працювали ведмедя (не в рідній Карачаєво-Черкесії) і обидва рази показали дуже довгу та довгу роботу. Звірі йшли в сусідній район, а «пробіг» собак за день перевищував 60 км – це горами та перевалами Кавказу. Як я вже казав, в'язкість у плоттхаундів буває просто неймовірна, особливо при роботі в парі. З цієї причини один із моїх старших псів зараз проживає на Півночі і полює там. У нас в районі цього року дуже багато кабана, плотти спочатку виводилися як «кабаньі» собаки, і мені просто не хотілося загробити всю ту велику роботу з постановки моїх собак для полювання на ведмедів, яка була виконана за два роки. Занадто великий став ризик перемикання на кабанів: від диких свиней більшості плоттів буквально «рве дах», хоча жодні інші копита вони в принципі не ганяють. На півночі таких проблем зі свинями немає, і на даний момент з моїм собакою видобуто вже 4 ведмедики.
У молодого собаки зі Швеції, що залишився у мене, «свинозалежність» виражена менше, і з ним ще до початку офіційного сезону (з 1 жовтня) ми закрили дві ліцензії на регулювання чисельності. Цієї весни та влітку ведмедики у нас почали пустувати: лізли у двори, лякали туристів, задерли корову, вкрали кілька баранів. Загалом, два волохатих за ці витівки поплатилися за безпосередньою участю собаки, якій на даний момент (вересень 2025-го) рік та 7 місяців. Працюють і собаки з першого (народженого в Росії) посліду, їм зараз лише рік, але з-під них видобуто вже не один ведмідь.
Щілки працюють досить жорстко, з хватками, але додавання і реакції дозволяють їм самим уникати ведмежих випадів, особливо при роботі в парі і великою кількістю. У звіровій роботі вони не поступаються хорошим лайкам, але при цьому можуть працювати у спекотному та вологому кліматі без перегріву та втоми. Втім, на Півночі ці легкі собаки теж почуваються цілком комфортно. Один молодий пес, з тих, що полюють на Півночі, навесні відпрацював ведмедя добу (!), коли лайки вже всі здулися. Жаль, звіра так і не здобули: собака переплив за ведмедиком велику річку, і на інший берег було не перебратися. Залишалося лише по навігатору спостерігати. Багатьом щенятам ще до року господарі давали виробитись на притравочних майданчиках, що називається, «до упору». Всі ці собаки до року показували по ланцюговому ведмедеві роботи тривалістю щонайменше 1,5–2 години.
