Багато років Непал залишався для мене потаємною мрією.
Не Джомолунгма, звичайно, але й не камчатські сопки. Та й взагалі, щоб мисливцю просто висмикнути себе зі звичних гір у захмарні висоти, потрібно або взагалі не розуміти, куди ти вирушаєш, або ясно усвідомлювати, наскільки це складно, і я вважав, що ставлюся до другої групи. ну як, Евентусе, чи під силу тобі такі пригоди?!
До полювання я готувався заздалегідь, ретельно збирав і відбирав інформацію. Державні – так звані «мисливські заповідники». Полювання проводиться всього в семи локаціях, приблизно однакових по величезній кількості тварин. Ціни на мисливський тур цих компаній приблизно однакові, але відрізняється видовий склад тварин, у яких вони організують полювання, і ще різні компанії користуються послугами різних груп шерпів.
Проводиться полювання двічі на рік – у березні-квітні) і восени (у жовтні-листопаді). під час дощу або під снігом стають вельми слизькими – все це я бачив у відеофільмах.
