Так от ти який, пакемоне! Фото: Коломійця Олексія.
Якось я був присутній на цікавій риболовлі, про яку завжди розповідаю своїм знайомим рибалкам. Кожен, хто з цікавістю вислухав мою пригоду, відреагували приблизно однаково: «Ех, нам би таку програму!».
Справа була у 2008 році. Я вперше побував у Америці. Приїжджав на запрошення досить відомого в мережі Інтернет рибалки з нікнеймом Орегонець. Одна з рибалок трапилася з ночівлею на річці Коламбія. Звучить екзотично, чи не так? Тільки ось, до всього цього я маю сказати, що вперше в житті я зустрів свій День народження на риболовлі та ще й на Дикому заході, оскільки це було в штаті Орегон. Але все це штрихи до портрета. А ось сама рибалка виявилася дуже цікавою.
Віктор, який мене запросив до США і з яким ми рибалили, перед рибалкою заїхав у спеціальне місце, заповнив анкету та кинув її до скриньки, на кшталт поштового. Пояснив, що це необхідна процедура, яка дозволяє брати участь у програмі. Тобто випадково наловити потрібну рибу – не вийде. Якщо хочеш брати участь – треба повідомити про це.
Анкета діє з часу заповнення досі здачі улову. Риба, про яку йдеться – pike minnow, яку російські емігранти прозвали пакемоном через схожість у вимові з героями популярної комп'ютерної гри.
«Пайкмінноу» дуже співзвучно з покемоном. Різниця в одній літері не покемон, а пакемон. В цілому, риба схожа на щучку, але поведінка її вдень — нагадує дрібних жерешят. Їх можна зловити як на донку, так і на блешню. І за вилов цієї рибки влада штату платить рибалкам долари!
Уявіть собі, що за виловленого звичайного окуня вам заплатять близько 320 рублів (4 $ за курсом 80 ₽). За двох окунів, відповідно 640 рублів і таке інше. Але це не все.
Для американців це смішні гроші, тому існує прогресивна лінійка оцінки виловленої риби. 4 долари – оцінюються перші 100 пакемонів. Щойно рибалок долає цей бар'єр, ціна за кожну рибку стає 5$. А ось коли рибалок долає бар'єр у 400 штук, пакемон приймається по 8 $!
Тобто за 4 спіймані рибки на початку програми ви отримаєте близько 1280 рублів! А якщо успіх посміхнеться, то спіймані колись 4 рибки принесуть дохід 4шт * 8 $ * 80 ₽ = 2560 рублів. Як вам така арифметика?
За що така щедрість влади, запитаєте ви? Усі геніально просто. Pike minnow — риба несмачна, але іхтіологи вирахували, що ця риба завдає сильної шкоди ікрі та молоді цінних порід риб, зокрема лосося. Гроші виділяються із тих коштів, які виплачують гідроелектростанції на відновлення популяції риб та відновлення екології.
Пункт прийому pike minnow. Фото: Коломійця Олексія.
У всій цій гарній картині є два суттєві «але». Американці – народ законослухняний. Якщо їм дозволено ловити за ліцензією тільки одну вудку – вони так і робитимуть. Нікому на думку не спаде ловити рибу мережею – бо одразу в'язниця і тебе здадуть твої ж товариші-рибалки.
Чесно зізнаюся, у моїй голові відразу почали народжуватися хитрі способи, як би зробити так, щоб риби наловити більше. Нічого з цим не вдієш – менталітет такий. Я мужньо цьому протистою, але мозок так і думає, як зірвати заборонений плід. Але в Америці все продумано до дрібниць.
Риба, яку ви здаєте в пункті прийому, потім пройде лабораторний аналіз, який вкаже, в Коламбії ви зловили цю рибу або в якійсь іншій водоймі. Рибалкам залишено лише один вихід – чесно ловити пакемонів.
Департамент рибного господарства (Fish department) веде облік учасників, регулярно публікує статистику хто скільки впіймав, і цим теж підганяє рибалок до участі. Більш того, для відстеження міграції цих риб іхтіологи вживлюють деяким рибам чіп. Якщо ви впіймали таку рибу – вам виплачується 500$.
Цього року я зв'язувався з Віктором, який підтвердив, що ця програма працює досі і до відпустки він був на 16 місці. Це дуже добрий результат для рибалки, який не кожен день на річці. Дехто ловить пакемонів цілодобово, а їхні дружини привозять на берег їжу та воду.
На той час, коли ми з Віктором висунулися ловити пакемонів, він уже подолав бар'єр у 100 голів, тобто кожен пакемон коштував 5$. А раптом мені вдасться спокусити пакемонів чимось особливим привезеними приманками з Росії? На міні-поролонку чи на якийсь секретний воблер? Озолотимось!
В мені прокинувся небачений досі спортивний інтерес і в запалі азарту я не відразу помітив, як Віктор вимотує мою донку, коли я беру в руки спінінг.
— Залиш, хай стоїть! А раптом клюне пакемон! — Кажу я йому.
– Ні. Один рибалок – одна вудка. — Відповідає він.
— Та вечір уже, нікого поблизу немає, ніхто не бачить!
— Якщо ніхто не бачить — значить ти наодинці з дияволом — парирував він. – Кому треба – те побачить.
Коли Віктор здавав улов, приймальник пригрозив йому пальцем, мовляв, ти зареєструвався один, а в човні вас було двоє! Улов не зараховуватиму. Але Віктор рибалок дуже промовистий, сказав, що з мене – рибалок ніякої, що я журналіст із Росії і ловив виключно баса.
В принципі, все правильно сказав. Улов його прийняли. До речі, до улову приймаються риби розміром не менше 22.86 см (9 дюймів) та у свіжому вигляді. Ми спеціально брали із собою ящик із льодом, щоб зберегти улов.
Про саму рибалку розповідати особливо нема чого. Пакемони вночі ловляться на донки, насадкою служать шматочки риби. У нас на Волзі та Дону називають «на різання». Вранці та ввечері цю рибу можна ловити на блешні.
Як я й хотів, якийсь час підбирав уловисту приманку, але на звичайний кастмайстер у Віктора виходило краще. Він і летів далі, відповідно покривав найбільшу площу, та й розуміння того, що кожна риба – 5 баксів спонукає до того, щоб ловити, а не експериментувати.
Пакемони риба не осіла, як я зрозумів. Її можна зустріти у будь-якій точці річки. Є ще риба пімаус, яка дуже схожа на пакемона, але рот у нього менший. Клювання йдуть одна за одною, а зловити не виходить.
У гонитві за пакемонами рибалки вимушено змінюють місце. Ми з Віктором упіймали всього 8 пакемонів залікового розміру, за які він отримає наприкінці року 40$. На наші гроші це приблизно 3200 рублів (за курсом 80 р. за 1 долар) – і це за одну рибалку.
Зрозуміло, можна зловити більше і він ловить дуже добре, тому дякую йому величезне, що приділив мені дорогоцінний час.
Річка Коламбія. Фото: Коломійця Олексія.
Ми відволікалися на пошук судака і басу, він показував мені плавуче містечко, острови, які індіанці намагалися відтиснути біля штату на користь своєї резервації, уловисті точки, де він ловить тихоокеанських осетрів, гарні краєвиди та незліченні цікаві розповіді про рибалку на Дикому заході.
