Приготування рослинних насадок із термообробкою

Фото: Яншевського Андрія.

Вчора ми обговорювали питання приготування рослинних насадок, коли не потрібно спеціальної термічної обробки. Сьогодні мова піде про те, як правильно приготувати, а точніше зварити зернові та бобові приманки. Думаю, що варто розпочати з гороху. Для лову великої риби (лящ, язь і велика плотва) у теплу пору року горох дуже гарний.

Для приготування цієї насадки я вибираю цілісний горох із неушкодженою шкіркою. Зерна заливаю водою з додаванням чайної ложки солі на літр води та залишаю їх замочуватись на кілька годин. Набряклі зерна засипаю в марлю або тканину і варю з додаванням двох чайних ложок соди на літр води. Зварені зерна мають бути м'якими, але цілими. Їх слід розсипати на газеті і почекати, поки зерна охолонуть. Насаджую на гачок № 8-12 одну горошину.

До речі, саме зараз молодий горох дозрів на підмосковних дачних ділянках. Варити молодий горох потрібно без замочування, на повільному вогні та постійно контролюючи його цілісність.

Обов'язкове підгодовування у вигляді суміші розвареного гороху з пшоняною кашею. На горох можна успішно ловити як протягом на донну снасть, так і в стоячій воді, але теж з дна. Якщо лов відбувається у водоймі, де риба не дуже вибаглива, то добрий як насадка консервований горошок, який нерідко стає альтернативою солодкої консервованої кукурудзи.

Дуже широке поширення під час лову в теплій літній воді набули розпарених зерен таких культур як пшениця, коноплі, овес і, звичайно, ячмінь.

Усі тонкощі приготування цих приманок полягають у тому, що зерна не варять, а ширять.

Дуже гарною насадкою є зерна злакових (жито, ячмінь, пшениця, овес, коноплі). Спосіб приготування зерен такий самий, як і гороху. Хороші зерна, що налилися, але ще не затверділи свіжого вівса. Але навіть м'які зерна краще відварити — це надасть насадці додатковий привабливий для риби аромат.

Парена пшениця приносить успіх у найбільш спекотні місяці літа під час лову протягом. Обов'язково підгодовування тими самими розпареними зернами пшениці. Підгодовувати найкраще, підкидаючи зерна жменями в зону лову з періодичністю 10-15 хвилин.

Але я вважаю, що найкращою насадкою є розпарені зерна ячменю (перлівка). Перловку потрібно варити доти, доки зерна не стануть м'якими та пружними. Дуже добре варити зерна у молоці. Можна легко підготувати насадку, засипавши крупу в термос і заливши окропом. На ранок насадка буде готова. За досвідом, у термос потрібно засипати зерна не більше ніж 10% від об'єму термоса. Гачки застосовуються розміром № 14-18.

Фото: Яншевського Андрія.

Зерна ячменю як насадка хороші з квітня по жовтень. Я знаю рибалок, які успішно ловлять на перловку навіть узимку. На відміну від зерен гороху, кукурудзи чи пшениці зерна перловки не зайве ароматизувати.

Для цього в готові зерна можна капнути «тутті-фрутті», «мед» або «карамель», а ще краще атрактант на основі витяжок з риби або печінки тварини. Добре і те, що при лові на перловку можна застосовувати будь-яке підгодовування, але краще без додавання мотиля. Хоча, в моїй практиці було безліч випадків, коли на підгодовуванні з мотилем і опаришем плітка і густера краще ловилися на перловку, і риба траплялася більше.

Дуже цікава, але рідко застосовувана нашими рибалками насадка — зерна конопель. Коноплі вариться або запарюється аналогічно перлівці. На гачок №№ 18-22 насаджується одне-єдине зернятко.

У спеку, при лові на водоймі без течії, коли риба брати не бажає навіть мотиля, лов на конопляне зерно буває приголомшливо ефективним. Тільки не можна забувати, що при лові в таких умовах оснащення має бути максимально тонким, легким і чутливим.

Оскільки коноплі має свій яскраво виражений аромат, немає сенсу застосовувати будь-які ароматизатори. Більше того, мої експерименти показали, що додавання ароматизатора в горох і коноплі може стати причиною повного безкльов'я.

Фото: Яншевського Андрія.

На особливому місці стоять варені макарони.

У літню пору великі лящ і сазан віддають перевагу рослинним насадкам. Лов крупного ляща вночі, наприклад, на широкій річці, можливий тільки донними снастями з дистанції лову до 70 м. Крім варених макаронів, мабуть, жодна насадка не втримається на гачку під час польоту на таку відстань. Макарони варять з додаванням спецій та ароматизаторів: цукор, сіль, кориця, ваніль, макуха.

Раджу використати іншу технологію. Увечері відварені, ще гарячі макарони, помістити в сухе підгодовування. Дуже швидко макарони просочаться запахами підгодовування, які зберігатимуться протягом кількох днів. Важливо підібрати розмір приманки. Для лову невеликої риби, а також під час обережного клювання, макарони нарізають шматочками, у яких довжина дорівнює діаметру. Під час лову, наприклад, ляща на річці, макарони ріжуть шматками завдовжки до 5-6 см.

Насаджувати макарони найкраще пропустивши повідець крізь насадку через внутрішній отвір.

Любителі лову плотви, карася та ляща протягом усього літа використовують «геркулес». Способів виготовлення цієї приманки кілька.

Найпростіший з них полягає в тому, що пластівці розсипають по газеті в один шар, накривають газетою і поливають водою доти, доки папір не стане мокрим. Години через дві, а може й раніше, що залежить від власності вологості пластівців, приманка буде готова.

Інший поширений спосіб полягає в тому, що геркулес запарюють у термосі, але після такої обробки приманку потрібно осушити, висипавши на газету чи туалетний папір. Останнє краще, оскільки з газети на приманку переходить фарба, а це може не сподобатися рибі.

Ще один спосіб приготування полягає в тому, що пластівці розсипають на папері, закривають папером і ошпарюють окропом. Обшпарювати геркулес можна і в друшляку.

На гачок зазвичай насаджують по три чотири пелюстки, так щоб у воді приманка була об'ємною, але при обережному клюванні нерідко рятує половинка від пелюстки геркулеса.

Нерідко успіх приносить як приманку круто зварена каша, наприклад, пшоняна та горохова. Кашу краще варити на молоці до того моменту, поки зерна повністю не розваряться. Після цього остиглу кашу вминають з додаванням сухого молока, або толокна або манної крупи до утворення щільного тіста.

Особисто я кашами користуюся вкрай рідко, але така приманка має дуже вагому гідність – дуже добре і довго тримається на гачку.

Потрібно сказати, що ці приманки за своєю ефективністю приблизно однакові, якщо їх правильно приготувати і використовувати. Дуже важливо раз і назавжди навчитися готувати. Для цього раджу точно записувати власні рецепти – пропорції, кількість води, круп, обсяг посуду, час приготування. Тоді наступного року не потрібно буде знову проводити кропітку дослідницьку роботу.

Фото: Яншевського Андрія.

На закінчення хотілося сказати ще кілька слів про смакові та ароматичні добавки.

На мою думку всі приманки, що обговорюються сьогодні, мають досить спокусливі для риби запахи і смаки. Особисто я в перловку, а тим більше геркулес або коноплю майже ніколи і нічого не додаю. Найкращою добавкою може послужити підсаджена до перловки личинка мотиля або опариша.

У каші має сенс додавати і сіль, і цукор, і мелену макуху.

Але трапляються випадки, що особливо характерно для водойм-карпівників, коли доводиться в приманку вводити ароматизатор. Причому передбачити яку немає жодної можливості.

Як правило ефект дає така добавка, якою інші рибалки на цій водоймі не користуються. Згадується класичний випадок, я в це сам раніше не вірив, коли на одному з ставків рибалок-сусід ловив карася як уклейку, по два на хвилину. Виявилося, що тісто на гачку він перед закиданням опускав у очищену гас. Я спробував і повірив!

Насамкінець хочу застерегти від поширеної помилкової думки про те, що жало гачка потрібно ховати в приманці. Все рівно навпаки – жало гачка має бути вільним.

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *