Фото автора.
Мені що виріс на Волзі, все пов'язане з нею, як і багатьом нашим читачам, цікаво. Волга мого дитинства та юності 50-х і початку 70 років, це не те, що ми бачимо зараз. У вересні 2011 року вийшла моя перша стаття, де спробував відповісти на запитання, що і чому не так відбувається з Волгою.
За минулі роки, певна робота з покращення здоров'я нашої великої річки робилося. У той же час, аматорська рибалка на Нижній Волзі стала за останні роки помітно гіршою. Приїхати сюди, відпочити на її берегах, поїсти волзьку юшку, кавуни та овочі, звісно, можна.
Але зловити трофейного за «десятку» сазана, за «п'ятірку» – судака чи сома за сорок кіло, вдається не всім. У цьому ж матеріалі, відповім на деякі з питань, що надійшли, у тому числі і про можливий відпочинок на її берегах з сім'єю.
Для чого потрібне нове свято, яке називається «День Волги»? Як він пов'язаний з актуальною зараз проблемою оздоровлення Волги? Якщо так, то що зроблено?
Ще за часів Радянського Союзу, 20 травня 1988 року, було ухвалено Закон «Про захист Волги». У ньому було запропоновано правові обґрунтування та комплекс заходів щодо покращення її екологічного стану. Безумовно, щось у цьому плані робилося, хоча далеко не все.
Свято ж «День Волги» було засновано в 2008 році в рамках X промислового форуму «Великі річки» в Нижньому Новгороді. Тоді ж його вирішили проводити щороку 20 травня.
Головним завданням нового свята залишається привернення уваги до стану та збереження благополуччя Волги. Він покликаний об'єднати з цією метою всі можливості, як державних органів, бізнесу, екологічних громадських організацій, і зусилля простих людей.
Урочистості цього дня відбуваються у поволзьких регіонах Росії, у тому числі в Нижньому – Новгороді, Ярославській, Самарській, Волгоградській, Астраханській областях та Республіці Татарстан. Цього дня, як правило, влада та громадськість інформують про те, а що ними за рік зроблено. На площах та набережних організовуються народні гуляння, фольклорні концерти, танці, ярмарки та майстер-класи.
Традиційно, на Волзі змагаються любителі рибалки, влаштовуються водні перегони та тематичні екскурсії. У православних монастирях та храмах на березі проходять молебні, проводиться освячення води, яку потім забирають додому віруючі.
Місцеві жителі готують традиційні страви – юшку, пироги з волзькою рибою та діляться історіями, пов'язаними з річкою.
А ще в День Волги традиційно відбуваються акції еко-активістів: вони прибирають сміття з берегів, висаджують дерева та чагарники, облаштують прибережну зону.
На рік 80 – річчя нашої Великої Перемоги над фашистами «День Волги» не забули. Не забули, хоча багато чого у нашому житті з лютого 2022 року змінилося. Йде СВО, а в держави з'явилося багато важливих завдань та турбот. Чимало наших громадян зараз на ЛБС. Чи робиться щось по оздоровленню Волги зараз?
У ці роки, наприклад, продовжувалося виконання ФП «Оздоровлення Волги», ініційованої у 2018 р. президентом Росії, що згодом стала частиною НП «Екологія» (постанова Уряду РФ від 15.04.2014 № 322). Поліпшувався екологічний стан річки та, зокрема й забезпечення сталого функціонування водогосподарського комплексу Нижньої Волги.
Ці проблеми, на жаль, з'явилися набагато раніше, ще в період реалізації необхідних заходів для індустріалізації. Саме тоді Волга отримала Волзько – Камський каскад водосховищ та ГЕС. Це 13 гідровузлів на Волзі, Камі та Шексні, 12 з яких мають ГЕС. Це з основ ЄЕС Росії.
Електроенергія, що виробляється в басейні Волги, дозволяє щорічно економити більше 12 млн. тонн умовного палива та близько 30 млн. тонн атмосферного кисню. Це добре, але одночасно з таким регулюванням сповільнився перебіг волзької води. У деяких місцях воно майже припинилося. Звідси й проблеми із заболочуванням та застою води. Вчені у зв'язку з цим говорять про те, що наша велика річка втрачає свої річкові властивості.
У рамках названих заходів планували та вели роботи з розчищення, днопоглиблення та реабілітації десятків водних об'єктів у пониззі Волги.
Планувалося в басейні річки ліквідувати понад 60 об'єктів екологічної шкоди та підняти з дна річки майже сотню затонулих кораблів. Треба було, і припинити зливати в неї, на жаль, ще не очищені стоки від об'єктів промисловості, сільського господарства та забезпечення життєдіяльності,
До кінця 2024 року планували, що обсяги скидання до річок забруднених стічних вод зменшаться втричі. На названі проекти з федерального бюджету було виділено майже 128 мільярдів рублів, а 99,85% із цих коштів до кінця 2024 року, як повідомляли ЗМІ, було реалізовано.
Не обійшлося, на жаль, без недоліків. Докладно звідси можна прочитати у статті А. Шиханова «На оздоровлення Волги витратили 128 мільярдів рублів» («Російська газета», 30.07. 2024 р.).
Про стан виконання названого Проекту в Астраханській області можна дізнатися з інформації про реалізацію регіонального проекту «Оздоровлення Волги (Астраханська область)» за 2024 рік, яка є на сайті Служби природокористування та охорони навколишнього середовища Астраханської області.
Вже вершина літа. У ЗМІ писалося про те, що паводок 2025 року на Волзі був пізніше за необхідний і швидко закінчився. Чи могло таке позначитися на астраханській аматорській рибалці?
Справді, з паводком 2025 року проблеми були. Вчені Волго – Каспійської філії ВНДІ рибного господарства та океанографії (КаспНІРХ), нагадавши, що вода на Нижню Волгу почала надходити відповідно до вказівок Росводресурсів від 22 квітня та від 7 травня 2025 року. У зв'язку з цим лише 6 травня почалося обводнення нерестовищ, що на дві декади після настання нерестових температур (8°С) у дельті.
Максимальні витрати води від 22 900 до 23 320 м3/с, виконувались з 4 по 6 травня (на дві декади раніше середньорічної дати зарегульованого періоду річки). Максимальний рівень підйому повені в 476 см на межі Астрахані відзначений вже 12 травня (на два тижні раніше за період зарегульованого стоку Волги, і майже на місяць — періоду природної водності річки).
10 до 16 травня почалося виконання рибогосподарської полиці витратами 14 000 ± 500 м3/с. Проте, вже 15 травня рівень води за межею Астрахані знизився до 466 см. При цьому температура води 14 травня становила 11,4 °С.
На піку повені за розрахунковими даними було залито до 70% площі нерестовищ, а потім спостерігалося зниження рівня води та залитої площі нерестовищ.
Безперечно, на це не могла не вплинути малосніжна зима 2024 – 2025 років. Можливо, була і не зовсім правильна інформація про запаси води на територіях та водосховищах каскаду Волги. Було вжито можливих заходів щодо продовження рибогосподарської полиці витратами 14000 м3/с до кінця травня. Однак, склалася ситуація, коли забракло часу, як для успішного завершення нересту риб, так і для розвитку, нагулу ікри та личинок до життєстійких етапів розвитку.
Загалом тривалість рибогосподарської повені на Нижній Волзі склала 37 діб (у 2024 р. – 57) і завершилося 11 червня. Обсяг стоку за другий квартал цього року становив 73,1 км3 (2024 р. – 98,3 км3). При цьому середня величина повені в зарегульований період річки Волги цього року (58 діб) була близько 104 км3 (період природної водності 84 діб та 147 км3). Максимальний рівень води в цьому паводку був 476 см (2024 — 528 см).
Ці цифри відрізняються і від показників як зарегульованого стоку — 555 см, так і при природній водності 586 см.
На спаді повені рівень води на Нижній Волзі наприкінці червня знизився до 238 см і далі. Потім підвищений попуск води 5,8-6,3 тис. м3/с., дозволив підвищити та стабілізувати цей паводок до позначок 245-250 см. 9 липня рівень становив 252 см, температура води – 21ºС, як повідомили у ЗМІ вчені КаспНІРХу.
Фото автора.
Прогрівання ж води до нерестової температури в 8 ° С в районі Астрахані було відзначено вже 14 квітня (майже три тижні раніше початку затоплення нерестовищ). Полои почали заливатись водою лише 6 травня (пізніше середньорічною на 9 діб). Тому риба почала кидати ікру задовго до того, як на заплавні ділянки дельти пішла вода.
Багато видів риб вже завершили або майже завершили нерест до того, як паводок досяг своїх пікових значень. Так, за спостереженнями названих учених, окунь і судак на той час перестали метати ікру. На 90% відкидалася щука, на 60% — вобла. Продовжилося ікрометання ляща, сазана, синця, густери, жереха та карася.
Потім, коли воду дали, риба різних видів кинулась у статі на нерест. Це поганий збіг ікромету за термінами та місцями нересту різних риб. Мальки, що з'явилися, змушені були сильніше конкурувати між собою. Доросла риба почала активніше поїдати молодь. Це могло знизити виживання мальків та появу міжвидових гібридів риб. Зрозуміло, що це не може не зашкодити і аматорській рибалці.
Фото автора.
11 липня на сайті Служби повідомили, що повінь 2025 року на Нижній Волзі оцінили успішною, незважаючи на складні гідрометеорологічні умови.
До 2030 року в регіоні планується розчистити 97 км водних об'єктів та збудувати 5 гідротехнічних споруд у зоні західних підстепових ільменів.
Ми з сім'єю вирішили у серпні – вересні приїхати відпочивати до Астраханської області. Про можливості риболовлі та відпочинку на Нижній Волзі читали на вашому ресурсі. Але, чи є в цих місцях, наприклад, аквапарки та басейни просто неба? Все ж таки купатися там з дітками безпечніше.
Про це Ви можете детально дізнатися із регіональних ЗМІ та інтернет ресурсів. Дуже коротко повідомляю, що аквапарки та відкриті басейни у регіоні є.
Так, в Астрахані є аквапарки «Золотий Джин» (Червона набережна) та «Голден клаб» (вул. Августівська). Добудовується третій цілорічний аквапарк на 500 осіб у районі об'їзної траси.
Літні басейни є в Астрахані та в деяких районах. В Астрахані це: літній басейн «Ка – парк» (Аеропортівський проїзд), «Золотий Джин» (вул. Діна Ріда, 37) та басейн при Сімейно – розважальному комплексі «Лейка» (вул. 4 Дорожня). Є басейни та у с. Іванчуг у зоопарку «Баба Фрося», а також басейн «Оазис», що у с. Солянка Нариманівського району.
