Фото: Яншевського Андрія.
Весна плавно переходить у літо, але вода ще холодна та риба малоактивна. Оскільки весняний хід у річках, можна вважати закінчився, то є сенс ловити на водосховищах. Тут є свої особливості, на які варто звернути увагу.
Насамперед потрібно визначитися на яку рибу можна сьогодні розраховувати. Від цього залежить не тільки вибір снасті, а й місця лову, підгодовування та приманки.
Після того, як зроблений вибір між уклейкою, плотвою або підліщиком, а може бути і карасем із сазаном, потрібно підбирати і снасті.
Ловля кожної риби має свої особливості, у тому числі і «весняні». Спільним є те, що на дрібних місцях ймовірність клювання вища.
Тут має сенс вкотре нагадати про те, що зараз, у період нерестової заборони, в дрібних затоках лов може бути заборонений не тільки спінінгом, а й вудкою поплавця. Такі затоки вважаються нерестовими.
На превеликий жаль, дуже рідко місця нересту позначені відповідними покажчиками, що призводить до періодичних зіткнень із рибінспекцією. Найнадійніший спосіб уникнути цього полягає у тому, щоб уважно ознайомитися з Правилами аматорської риболовлі на сайті відповідного теруправління Росрибалки або місцевої рибоохорони.
Почну з уклейки, оскільки лові іменної риби навесні багато рибалок приділяють свою головну увагу. І зрозуміло, чому. Справа в тому, що нерест цієї риби відбувається у середині червня. Весняна уклейка досить жирна, з ікрою та дуже активна. Саме зараз її можна спіймати відносно багато навіть на грубу снасть.
Фото: Яншевського Андрія.
Але, все-таки краще скористатися спеціалізованою клеєчною снастю.
Вудлище знадобиться завдовжки від 2,5 до 5 метрів. Краще мати два-три вудилища різної довжини, оскільки уклейка то підходить близько до берега, то трохи віддаляється. Це залежить як від зміни погоди та напряму вітру, так і від того, наскільки грамотно рибалок підійшов до лову.
Особисто я віддаю перевагу місцям із піщаним берегом, де глибина підходить до берега. У місцях, де дно порожнього знижується від берега на десятки метрів, великої уклейки не знайти, їй обов'язково потрібно мати «за спиною» рятівну глибину.
Навесні достатньо щоб на дистанції два метри від берега глибина була близько півметра, а краще за метр.
Інший важливий фактор полягає в тому, що уклейка віддає перевагу сонячним місцям, які добре прогріваються протягом усього дня. Там, де сонце з'являється пізно, а також біля дерев уклейки може бути зовсім.
Про підгодовування. Зараз підгодовування потрібно обов'язково в кількості до п'яти кілограм на півдня лову. Часте підкидання підгодовування не приманює клеєння, воно його активізує та утримує. Риба починає активно шукати корм і вистачає наживку моментально та правильно.
Без підгодовування, або коли її мало клеєння чіпає приманку, багато порожніх підсічок, а час іде. Не хвастатимуся, але неодноразово, наприклад, на Істринському водосховищі ми ловили по відру уклейки за день, у той час, як рибалки, що стоять поряд з грубими снастями і без підгодовування ловили по три десятки риб.
Фото: Яншевського Андрія.
Як підгодовування найпростіше використовувати розмочений у воді білий хліб, змішаний з піском, але я раджу взяти стандартну вітчизняну підгодовування для холодної води, змішати її з мокрим піском у співвідношенні один до двох або трьох.
Лісочка – 0,09-0,10 мм, поплавець – 0,2-0,5 г, гачок — № 18-20 та приманка.
Як приманка, безумовно, краще опариша нічого немає, але є одне, але. Коли пішов дощ, та ще й похолодало та ще й вітер, то клювання стає дуже слабким, тоді рятує ситуацію мотиль.
Якщо немає опариша, то добре працює тісто з ватою, на худий кінець допоможе перловка або шматочок хробака.
Поряд з уклейкою навесні на водосховищах завжди крутиться підліщик, а іноді і лящ виходить на ту ж мілину і стає на підгодовуванні дна, що досягла.
Фото: Яншевського Андрія.
Однак, частіше підліщика можна виявити в дещо більш замулених місцях. Тобто не на піщаному ґрунті, а на піску з наносом мулу. Причому підліщик зараз дотримується пологих поливів, які починаються безпосередньо від берегової кромки.
Дуже перспективними є місця, де можна дістати маховим вудлищем до нижньої брівки з глибиною 2-4 метри. Найцікавіші місця – це ті, де розташована поперечна брівка. Тобто, в якомусь місці, наприклад, біля краю берегового яру, на дні розташоване заглиблення в ложі водойми, яке йде від берега в глибину. Найкраще до самого русла. Саме в таких місцях підліщик із русла підходить майже до самого берега.
Підгодовування також обов'язкове, як і при лові уклейки, але потрібен зовсім інший склад та інша техніка підгодовування. Головна частина підгодовування складається з тієї ж вітчизняної підгодовування для холодної води, що тільки розбавлена не піском, а землею, у співвідношенні один до двох. У базову підгодовування бажано додати жменю опариша або рубаного хробака, але тільки в тому випадку, якщо ви плануєте використовувати велику приманку на велику рибу.
Підгодовування ретельно перемішується і протягом півгодини доводиться до консистенції. Потрібна консистенція — це така, при якій куля підгодовування просочується водою і розвалюється на дні протягом не більше однієї — двох хвилин. Перевірити консистенцію готового підгодовування найпростіше, поклавши одну з куль біля берега.
На відміну від лову протягом, на водосховищі зараз має сенс підгодовувати відразу до початку лову шляхом максимально точного закидання десятка куль підгодовування. Якщо перший закорм буде проводитися о 7-9 годині ранку, то другий має сенс зробити близько години дня, а третій — ближче до четвертої вечора.
За той час поки «контрольне» підгодовування розвалюватиметься, можна встигнути оснастити вудлище. Як правило, знадобиться махове вудлище 7-8 метрів або штекер довжиною 11-13 метрів. Оснащення будується на волосіні 0,10 мм з поплавцем вантажопідйомністю від 0,5 до 2 р. (все залежить від глибини, дистанції лову, сили вітру та швидкості поверхневого перебігу, не останню роль відіграє якість снасті та майстерність рибалки).
Техніка лову досить проста, можна сказати монотонна і не надто різноманітна.
Робиться точне закидання на точку підгодовування та очікування клювання в процесі повільного дрейфу оснастки. Коли виявляється точка клювання, все стає ще простіше. Після того як поплавець досяг точки, в якій було попереднє клювання, оснащення утримується за допомогою вудилища. Якщо клювання дуже слабке, або рибалка малоактивне, то можна порекомендувати іншу техніку.
Відміряєте спуск, таким чином, щоб приманка лежала на дні, кладете вудлище на підставку і терпляче чекаєте на клювання.
Як приманка зараз має сенс використовувати і мотиля (пучок), і опариша, і опариша з мотилем, і черв'яка, і білий хліб, і потічка і личинку поденки, а ще краще — личинку бабки. В останньому випадку у вас з'являється шанс зловити справді велику рибу.
Полювання за плотвою представляє зараз щось середнє між ловом великої уклейки та підліщика.
Це усереднення полягає як у виборі місця, так і снасті, і підгодовування та техніки лову.
За моїми спостереженнями, плотва зараз прагне дрібних місць з торішньою рослинністю, місць під навислими гілками дерев, під крутояри. Тобто, не в найтепліші місця. Плотва знаходить біля рослинності не найдоступніший, але найкалорійніший корм, що складається з черв'яків та личинок комах.
Фото: Яншевського Андрія.
Снасть для лову – уклеечная, оскільки клювання дуже обережні, вудлище довге, оскільки нерідко доводиться робити закид під нависаючі гілки дерев уздовж берега.
Що стосується оснастки, то раджу використовувати волосінь не товщі 0,08 мм з поплавцем 0,3-0,7 г. Це в тому випадку, якщо плітка підійшла до берега.
Техніка ефективного лову дуже активна, оскільки доводиться наводити оснастку на точку лову і утримувати її до клювання. Ускладнює лов те, що точка клювання може поступово зміщуватися вниз по поверхневій течії. Клювання, як правило, дуже обережні.
Якщо плотва зайшла в мілководну затоку і наближатися до берега не бажає, то це зовсім інший лов і окрема розмова.
Підгодовування також абсолютно необхідне, хоча б для того, щоб прив'язати плотву до точки лову.
Як підгодовування хороші всі вітчизняні склади для плітки в «холодній воді».
Їх потрібно обов'язково розбавити землею у співвідношенні один до одного. Дуже непогано додати в підгодовування або жменю опариша або трохи давленого великого мотиля.
Залежно від погоди та складу підгодовування оптимальною приманкою може стати або опариш, або мотиль, але нерідко кращим виявляється перловка без ароматизаторів.
В цілому, зараз лов на водосховищах акуратний, результативність риболовлі багато в чому залежить від налаштування снасті, вибору місця та технічної підготовленості рибалки. Але результат може вразити навіть рибалки зі стажем.
