Навіть якщо ти переконаний гусятник (або мисливець на дрібницю з собакою, або гончатник, тощо) на лабазі хоч раз у житті посидіти треба. Очікування виходу великого звіра, причому хижака, у якого тут немає ворогів, крім людини, звичайно, – це… Словами не описати.
І, здається, все просто. Особливо за розповідями стародавніх друзів, що запросили тебе, – батька Липатіна та сина Ліпатіна. Мисливці до мозку кісток. Батько, Василь Тимофійович, на рибалці ведмедя ножем зарізав. Лончака. Той надумав навіщось від улову його відлякувати, поліз на рожен, руку прокусив. Але Василь, даремно що метр шістдесят із кепкою, міцний, як домкрат, ведмедик… Загалом, шрами залишилися і шкірка – ніяка, але на згадку.
Весною вони, зрозуміло, теж займаються ведмедями. У Південній Карелії це переважно привади. Привад зазвичай буває багато — до семи і більше, на двох вже до травня відстрілялися, ще на дві мали приїхати на другі травневі. Вони ближчі до міста, буквально 15 хвилин на машині, може, півгодини. А ми традиційно мали проводити веснянку на «далекому кордоні». Від міста 60 км, але з них 25 такі, що на «буханці» ліфтованої години чотири, і без привалів ніяк. Зате глуш, дичину, гуси на озері, біля старих фінських хуторів, де ще не заросли колишні косовиці. Ось там на калюжі гуси прилітали. Не Олонець, звісно, зовсім, але затрофеїти для галочки завжди виходило. Ще струми – багаті, недоторкані. Тетеревів до 30 штук зліталося, і з краю ще білі куропачі. Як схоче в ранкових сутінках – збентеження бере.
І були ще там поля вівса на осінь, на тих же фінських косовицях, і привади – «для себе». Звір, треба сказати, тут, мабуть, приходив переважно неляканий. Тому щоб ті ж вівси не зжирав до серпня, доводилося банки з недопалками по краях розставляти, і то не особливо допомагало. Найближча ж привада – від запозичення пішки півгодини. Прямо на лісовій дорозі, на якій торф'яні колії та карлицькі камені уживались прямо один на одному. Вишка зі сходами – з одного боку дороги, біля високої ялинки, привада – метрів за 40 з іншого боку. Звичайна бочка з камінням прикручена тросом до товстої ялинки. Причому до неї ще кілька ялинок, стовбури і лапник яких підхід «з лісу» приховують абсолютно…
