До Татарстану повернулася епідемія сказу серед диких тварин, боротися з якою стає все важче на тлі змін у федеральному законодавстві.
Фахівці з біоресурсів республіки не на жарт переживають через збільшену хвилю сказу, коли в регіоні почастішали випадки захворювання після відносно спокійних років затишшя. Вони зазначили, що всього з початку нинішнього року в Татарстані сім разів запроваджувався карантин у різних областях, тоді як у 2023-2024 роках такі заходи не проводилися взагалі жодного разу через своєчасні заходи профілактики.
Останні вершини поширення сказу в регіоні були зафіксовані в 2015 році, коли в Татарстані було відловлено та ліквідовано 145 небезпечних тварин, більшу частину з яких представляли лисиці. Після 2015 року ситуація була під контролем – проводилися щорічні мисливські відстріли, полювання на лисиця мало свого любителя, за яких вони отримували винагороду, хай і невелику. Одним розкладанням вакцин лісами Татарстану забезпечити повну профілактику не вийде, неможливо охопити всі точки великого регіону з його лісовими масивами.
Так, у 2022 році було видобуто 8137 особин, у 2023 — 7588. Сказ був практично під повним контролем, поодинокі випадки, зрозуміло, були, але карантинів в областях практично не вводилося. Однак у 2024 році Мінприроди РФ внесло поправки до закону про порядок регулювання чисельності мисливських ресурсів у регіонах країни. Відтепер у тому ж Татарстані відстріл лисиць тепер може бути зроблений тільки при встановленні у них хвороби, а це піднімає цілу бюрократичну машину, на яку йде стільки часу, що саме сказ отримує карт-бланш на своє поширення по всьому регіону. Як результат – у 2024 році було видобуто лише 4,6 тисячі особин. Даних за 2025 рік поки немає.
Чиновники комітету з біоресурсів отримують скарги від мисливських господарств, оскільки вилов лисиць займає тепер дуже багато часу через паперову тяганину між службами. До 2024 року чисельність лисиць у Татарстані підтримувалась на рівні – одна особина на тисячу гектарів. Якщо відбувався перебір, проводилися комплексні заходи. Тепер же, щоб проводити відстріл лисиць, потрібно спочатку виявити у тварини хворобу, а потім вже прийняти рішення про забій тварини, що забирає час у всіх співробітників департаментів, які відповідають за цей процес, включаючи ветеринарну службу.
До того ж мисливці більше не отримують виплати за лисицю в жодній області Татарстану. Сама по собі шкура лисиці великої цінності не уявляє, а нічого іншого цю тварину людині запропонувати не може. Звідси зникнення інтересу з боку масового мисливця до цього звіра. Одиничний ентузіазм деяких громадян не здатний упоратися із загальною проблемою.
Фахівці зазначають, що раніше шкури лисиць несли комерційний інтерес, люди з них шуби шили, коміри. Нині вони мало кому потрібні. Тому в сукупності з бюрократичною машиною подібний коктейль складнощів дає шанс сказ проявити себе у всій красі, звідки і починаються карантини, інакше справа прийме ще гірший оборот.
На даний момент республіканським штабом щодо недопущення проникнення та поширення особливо небезпечних хвороб тварин підготовлено звернення на адресу уряду Російської Федерації про внесення змін до законодавства. Автори документа пропонують повернути поняття «максимальна чисельність мисливських ресурсів» та наділити суб'єкти повноваженнями щодо встановлення такої чисельності, повідомляє видання «БІЗНЕС Online».
Фото: 1zoom.ru
Нагадаємо, що наприкінці липня кілька дітей кримського табору «Морський» отримали фізичні та психологічні травми через напад шаленої лисиці, яка влаштувала справжню бійню, напавши на людей посеред ночі.
На початку 2025 року Пензенська область стала однією з мисливців, що лідирують за кількістю, за рудими хижаками. Міністерство лісового, мисливського господарства та природокористування регіону відзвітувало про видобуток лисиць за 2024 рік, який проводиться з метою профілактики нерозповсюдження сказу.
Наприкінці грудня 2024 року влада Удмуртії розпочала боротьбу зі зрослими популяціями вовків, лисиць і бобрів, які починають негативно впливати на сільське господарство та фермерство.
Раніше в Саратовській області прозвучала пропозиція про виключення шакалів з Червоної книги, а також збільшення виплат мисливцям за кожну лисицю, яку видобули.
Також у Калмикії розпочалася робота мисливствознавців з регулювання чисельності лисиць, шакалів та вовків, яка спрямована на забезпечення безпеки населення, та яка допомагає тваринникам зберегти своє господарство в максимальній цілості.
Читайте також на тему:
Шалена Росія. Чи вистачить нам ліки від небезпечного захворювання
