Фото: Лінника Миколи.
У підмосковних водосховищах лящів цілком достатньо, але зловити «справжнього» ляща, а не підліщика на вудку поплавця, на мою думку, найчастіше можна саме на руслових брівках і з човна.
Лещ – зграйна риба, а брівки водойм зграї лящів відвідують регулярно і майже цілий рік. Рибалкам давно відомо, що зграя лящів при русі зазвичай дотримується певного маршруту, «стежки», який, щоправда, змінюється в залежності від пори року та рівня води.
Якщо влітку «стежки» лящів проходять поблизу кромки підводної та надводної рослинності, то восени вони зміщуються на глибину, віддаляючись від берега, і тільки круті звали лящі, як і раніше, продовжують відвідувати, мирно уживаючись на них зі зграєю судака.
Лещ не тільки полохливий, а й дуже «прискіпливий» до оснащення вудки поплавця, тому навіть при вженні з човна довжина вудилища становить близько 6 м з ваговим тестом до 12 г. Котушка зі шпулею малого діаметра. Основна волосінь діаметром 0,16 мм, повідець діаметром 0,14 мм та довжиною близько 30 см.
Деякі рибалки стверджують, що достатньо поставити волосінь товщі всього на кілька сотих міліметрів і можна залишитися без клювань. Гачок із нормальною цівкою, №№5–7 за вітчизняною нумерацією. Завантаження ретельне, стандартне, «гірляндою», а загальна вага його залежить від глибини вудіння та наявності течії.
Іншою важливою деталлю оснастки є поплавець: коли лящ бере насадку, він стає вертикально на дно, витягуючи рот-хоботок і всмоктуючи приманку разом з водою, тому поплавець повинен мати порівняно коротку потовщену нижню частину і довгу антену. При такій конструкції варто лящу взяти приманку, як поплавець лягає, сигналізуючи рибалку про клювання. При цьому риба набагато менше відчуває вагу та опір оснастки. Насадка при ужені лящів повинна лежати на дні.
Вибір ділянок лову має вирішальне значення, а й техніка роботи зі снастью грає велику роль. Лещ – риба не кваплива і часом не бажає пропливти навіть метри, щоб знайти гачок з принадою, тому і підгодовування часто має вирішальне значення.
Склад підгодовування восени стандартний: панірувальні сухарі, трохи каші і набагато більша кількість тварин складових (хробаки, мотиль, опариш і т.д.). Як баласт в підгодовування замішується місцевий грунт, скочуються кулі, які обережно опускаються з човна на місця наступних закидів насадки. Підгодовування в невеликих кількостях необхідно додавати і в процесі вудження. Якщо, як стверджують деякі рибалки, зграю лящів за допомогою підгодовування складно згорнути з «стежки», то підгодовування змушує її затриматися на потрібній ділянці на досить довгий час.
Насадки переважно тваринного походження, й у першу чергу це червоні гнойові черв'яки через свій специфічний запах, т.к. по холодній воді в підгодовування ароматизаторів та атрактантів краще не додавати. Черв'яків можна використовувати і для створення «бутербродів», наприклад, з опаришем. Інший уловистою наживкою восени є пензлики з опаришів та мотилів. «Бутерброди» можна робити у будь-якій комбінації.
Техніка лову на брівках включає в себе як вудіння на прирусловому «столі», так і обловлювання схилів, кут нахилу яких змінюється в дуже широких межах на різних глибинах.
Полювання буває досить успішним, коли схил брівки покритий колоніями дрейсени, при цьому для лову на схилі бажано поставити додаткове грузило у формі «оливки» на окремому повідку.
Полювати на лящів на брівках можна і вночі, але для цього високу антену поплавця необхідно оснастити будь-якого виду «світлячком».
Ночами великі лящі менш обережні і затримуються на підгодовану ділянку набагато довше.
