Фото: Коломійця Олексія.
Дивна ситуація сталася зі мною, буквально кілька тижнів тому. Поклавши руку на серце. Зізнаюся, що на вивченому мною вздовж і поперек водоймища – приманки вже підібрані уловисті. Точніше сказати, їхній розмір, який я вважаю оптимальним. І все йшло добре, поки риба не піднесла мені пару сюрпризів, про які я хочу розповісти.
Фото: Коломійця Олексія.
В ериках Волго-Ахтубіской заплави (кордон Волгоградської та Астраханської областей) з роками при лові на джигові приманки вкоренився певний розмір, а саме 3 дюйми (7.5 см). Саму приманку називати – немає сенсу.
Фото: Коломійця Олексія.
Ми з друзями ловимо на різні торгові марки та з різних країн. А ось розмір – саме 3 дюйми. На нього і щука клює, і окунь трапляється, і судак охоче їсть.
Фото: Коломійця Олексія.
Якась форма силіконових приманок далі летить, якась ближче, але розмір зазвичай один – міститься на долоні.
Фото: Коломійця Олексія.
І ось одного разу через сильний незручний вітер ми відмовилися від риболовлі з човна на Волзі і я запропонував проїхатися численними ериками, знайти підвітряний берег і, хоч якось, половити спінінгами. Сказано – зроблено. Ми приїхали на мій улюблений Ерік. Підвітряний берег – будь ласка, все, як я планував. Тільки ось не клює. Не сказати, що прямо зовсім не клювало. Я відчув парочку тичків, але тільки й усього. В інших – теж все сумно з клюванням.
Ми одразу ж вирішили, що спостерігаємо явний перелом погоди: вітер змінив напрямок та посилився. І ми просто вбивали час, міняли приманки, розмови розмовляли, згадували всякі випадки з нашої рибальської практики… І раптом Кирило ловить непоганого судака!
Фото: Коломійця Олексія.
На що? На великий раттлін! А судак – ошатний, для такого невеликого водоймища!
Я почав аналізувати: далекі закидання ніяких клювань не приносять, хоча я цілком добирав до відомої мені зони клювання. Там на дні такі собі глиняні сходи, біля яких і любить стояти хижак. Кирило спіймав судака десь неподалік берега. І проводка в нього була досить млява. Адже Раттлін тоне повільніше, відповідно і проводці не така швидка.
А якщо мені теж спробувати уповільнити проводку приманки? Як? А просто поставлю щось об'ємніше і вагу грузика зменшу.
Фото: Коломійця Олексія.
Так і вчинив. Замість звичних 9 грамів я поставив 7, а замість 3 дюймів поставив 6. Зрозуміло, дальність закидання відразу скоротилася, але й швидкість проводки суттєво сповільнилася. І, як результат, я сам не повірив – упіймав судака з третього закидання! Грамів на 400 менше, ніж у Кирила, але все одно – ошатний судачок для такого водоймища!
Фото: Коломійця Олексія.
Здавалося б, ну, буває, трапляється таке! Цілком ймовірно, що просто настав час клювати судакам і ми опинилися в потрібному місці в потрібний час. Розмір приманки тут зовсім ні до чого. Проте, я того дня ще впіймав двох судачків. Розмір менший, але сам факт! В інших спінінгістів все було, як і раніше, сумно. І цей випадок глибоко засів у моїй свідомості – треба неодмінно перевірити мій здогад і повторити експеримент. І випадок представився рівно за тиждень. Я опинився один на тому самому озері. Я важливо витратив час на лов звичними силіконовими приманками. Я витратив час на лов воблерами і блешнями, що коливаються — клювань немає. Як тільки я знову прив'язав цей великий твістер – я легко спіймав три щуки, не сходячи з одного місця. Того дня я відвідав ще два озера. На останньому, зовсім невеликому вирті глибиною метра 4, я знову спробував різні приманки і клювань не отримав. Як тільки прив'язав ту саму гуму — спіймав двох щучок! Обидві відпустив. Одна – аж надто маленька, а друга – страшенно кимось покусана. Судячи з слідів і порізів, я припустив, що ця видра попрацювала.
Фото: Коломійця Олексія.
Але це, як кажуть, зовсім інша історія. А ось питання збільшення приманки та уповільнення проводки пізньої осені – сильно мене спантеличило. Я сприймаю це як урок, який ще довгий час згадуватиму і обов'язково пропонуватиму хижакам приманки більшого розміру.
