Фото: Коломійця Олексія.
Таких думок у мене ніколи не було, але вони в мені оселилися надовго. Задають запитання, шукають відповіді. А у всьому винна весняна щука. У двох словах — не розповіси, тому я вирішив спробувати поділитися своїми думками з іншими рибалками. Основна інтенція – весна, щука, риболовля з берега.
Я вже багато років пишу про те, що у Волго-Ахтубінській заплаві ми з приятелями домагаємося непоганих результатів завдяки лайтовим джиговим спінінгам, далекому закиду за допомогою тонкої слизької плетінки та джиговими приманками масою 5-7 грамів. Ми з берега добрасаємо туди, куди спінінгісти не добрасають свої блешні, навіть заходячи в костюмах у воду.
І досі я можу підписатись під кожним своїм словом!
Тільки є один цікавий факт — я сам уже третій рік найчастіше ловлю на блешні, що коливаються, і аж ніяк не прагну закинути приманку кудись дуже далеко. У всьому винне озеро.
Ця водойма є дві глибоких ями перед виходом петляючого ерика в волзьку протоку. Через це петляюче об'їхати озеро неможливо. І розташований він досить далеко.
З цих причин рибальський пресинг на ньому невеликий. До того ж, поведінка риби в озері залежить від рівня води, оскільки є пряме з'єднання з великою водою. І є ще один фокус — щука в ньому погано відгукується на джигові приманки, а на блешні, що коливаються, — будь ласка.
Ось я і ловив всю рибалку на «залізо». Пам'ятаю, що закінчив минулу риболовлю блешню Kuusamo — з неї і почав цього разу. Швидко пішов від нуля окунем, потім і щучку спіймав.
Взагалі мене переслідувала думка, що з приманками дрібнити не варто. Велика щука в озері є — минулого разу бачили, як один крокодильчик вивернув за блешнею, але не хапнув. Ось я й експериментував із залізом різної величини. Навіть пробував на блешню Devil 62 грами, для чого спорядив потужний спінінг з товстим шнуром.
У воді працює, ніби добротна плотва пливе. Видовище — невимовне. Опір у воді пристойний, причому не сильно тоне, а плавно так пливе, іноді планує, частенько виходить на глісс. Тож треба пристосовуватися до неї. Я давав їй трохи потонути і тільки потім починав проводку.
Загалом не клюнуло на неї нічого. Але ту щуку велику я спіймав через півгодини на блешню Атом. Питання — а може я її спочатку роздраконив «дияволом»?
Ще важливим був час клювання щуки. У приятеля основна частина клювань припала на ранковий годинник. У мене ж, щучий вихід припав з 11 до 12 годин. Що дивно — адже озеро одне! Він ловив у своєму щучому кутку, я у своєму.
За цей час я намагався встигнути половити на різні блешні. Протягом років Атом-2 «сидів на лаві запасних». І ось, після 12 години клювання вірш зовсім. Ми пообідали, попили чаю з чебрецем. Вирішили, що на ямі клювання закінчилося – треба їхати ловити на дрібні ерики. І рівень води трохи знизився, що мене дещо турбувало.
Риба відійшла від берега? Однак мені хотілося ще витратити деякий час, подивитися на роботу інших приманок: воблери, вертушки. За дві години ми не побачили жодного клювання. Бажання виїхати вже дозріло остаточно. І я вирішив дати “лаві запасних” шанс довести свою уловистість.
Атом-2 вагою 18 р. якнайкраще підходив до цього місця лову. І летів непогано, і біля берега пропливав над дном. Але щука і на нього не хотіла реагувати.
Вирішили зробити по три контрольні закидання і змотувати вудки. Роблю один закид, другий… На третьому закиданні блешня в польоті перехлеснулася з повідцем — а це не вважається! Роблю ще один, останній закид і десь неподалік берега відчуваю збій у грі і потім жорстка зупинка. Дно зачепив? Знову не зважає! Я трохи потягнув на себе, а зачіп плавно пішов убік. Це риба!
Фрикційне гальмо у мене трохи відпущене, але я ще трохи його послабив. Спінінг був досить жорстким, із тестом до 28 гр. Я ж ще твічингом бавився. І ось, Юрко вже бачить мою метушню, кричить, чи потрібний сачок.
Я сумніваюся у його потребі. Берег досить зручний для виведення. Щук до 3 кг беремо спокійно рукою. Але Юра вже йде до мене із сачком – і вчасно!
Я щуку поводив туди-сюди, думав трохи втомиться. І помічаю, що зачепилася вона одним гачком всього-на-всього! Сачки у нас гарні, з ручкою 2.6 метра. Заводжу щуку в підсак, Юрко піднімає і блешня вилітає з пащі щуки! Везіння, не інакше!
Звичайно ж – фотосесія, звичайно ж – фото з приманкою. На терезах потягнула 7.2 кг рівно. І це мій новий особистий рекорд зі спійманих щуків з берега.
Звичайно ж, ми залишилися і ловили до 4 години дня — і не бачили жодного клювання.
Ось так, у самий безкльовий час моя рекордна щука знайшла блешню Атом-2.
Фото: Коломійця Олексія.
Источник: ohotniki.ru
