Як підприємець із Харкова з псевдо “Хвиля” став героєм під Покровськом
Історія війни за незалежність України багата на героїчні вчинки. Справжні дива на полі бою творять колишні вчителі, водії, підприємці та науковці. Серед них і боєць 24-го окремого штурмового батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Петра Сагайдачного Національної гвардії України з позивним “Хвиля”.
У критичний момент бою, маючи лише кілька гранат та автомат, він висунувся назустріч ворогу і відкрив вогонь, зірвавши російський штурм. Ця історія сталася навесні минулого року під Покровськом.
“На КП зник зв’язок, ми з дронів побачили, як ворожа БМП, мотоцикли та купа піхоти вже підходять. Часу вирішувати не було. Я вибіг без рації, просто з гранатами й автоматом – зробив засідку і відпрацьовував, щоб не дати нікому пройти”, – скромно розповідає “Хвиля”.
Його вчинок досі переповідають у підрозділі. Побратим з позивним “Малюк” зазначає, що завдяки сміливим діям “Хвилі” вдалося відбити штурм російських військ. “Ми вже готові були до всього, зайняли кругову оборону, а він вирішив не чекати і зробив щось нереальне. Тоді підключилися дронщики, суміжники, всі відпрацьовували, як боги просто”, – згадує гвардієць.
“Хвиля” родом із Харкова, до війни був підприємцем. На початку повномасштабного вторгнення він вивіз родину до Чернівців і вступив до лав 24-го батальйону. “Я одразу пішов тоді ще до військкомату. Мені щодня казали “завтра прийди”, “потім-потім”, і нарешті на початку березня взяли. Нас ретельно готували – були постійні заняття й тренування. Спочатку служив у піхоті, потім стало цікаво, і вирішив стати оператором дронів”, – розповідає чоловік.
За плечима гвардійця – бої у Серебрянському лісі та під Покровськом. Завдяки професійності та сміливості, бійці неодноразово давали відсіч окупантам на цих найгарячіших напрямках. В підрозділі добре пам’ятають, як “Хвиля” одного разу заліз у підбиту російську БМП і здобув там цінні розвідувальні дані, які допомогли у майбутніх боях.
Весь час під Покровськом було важко: постійні штурми та обстріли окупантів. Гвардійців атакували дронами й бомбили з літаків. Але воїни 24-го батальйону просили не “відтягнути” їхню позицію, а надіслати більше набоїв та гранатометів.
Тоді ж “Хвиля” разом із побратимами допомагав з евакуацією поранених. Одного разу він виїхав за побратимом у саме пекло на трофейному мотоциклі. Навіть атаки ворожих дронів не зупинили нацгвардійця.
За мужність, відвагу та професіоналізм його нагородили відзнакою Президента “За оборону України” та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Зараз “Хвиля” продовжує службу в 24-му батальйоні. Він опановує нові види дронів, навчає побратимів, сміливо й спокійно готується до чергових викликів долі.
“Я вже не пам’ятаю, про що мрію. Але в мене є фраза, яку я всім кажу: це наш шлях, який ми маємо пройти”, – підсумовує нацгвардієць.
