На початку ХХ століття застосування ізометричних вправ справило сенсацію у світі спорту. Багато спортсменів, включивши їх у свої тренування, змогли значно покращити свої результати. І в наш час цей вид вправ зберігає свою привабливість.
Основною метою ізометричних вправ є збільшення фізичної сили. Але, на відміну інших видів силових вправ, ізометричні, насамперед, спрямовані розвиток сухожиль.
Ось що писав відомий атлет минулого А.Засс («Самсон»): «М'язи самі по собі не піднімуть коня, а сухожилля піднімуть, але їх потрібно тренувати, їх потрібно розвивати, і спосіб збільшення їхньої фортеці існує».
Він вважав, що для розвитку справжньої сили піднімати залізо в спортзалі недостатньо. Потрібно ще щось. Наприклад, якщо намагатися зігнути брухт або підняти автомобіль, ці спроби при багаторазовому повторенні виявляться дуже ефективними для розвитку міцності сухожиль і сили м'язів.
Це і є приклад ізометричних вправ, при яких м'язи хоч і напружені, але їх довжина не змінюється і руху в суглобах немає.
У чому плюси цього виду гімнастичних вправ?
1. Для занять не потрібно спеціальних тренажерів та приміщень. Ви можете займатися будь-де: у квартирі, на дачі, на природі, в офісі – загалом, скрізь, де достатньо місця, щоб встати і витягнути руки в сторони.
2. Не потрібно спеціальної форми одягу. Головна вимога – одяг не повинен обмежувати ваші рухи.
3. Ви самі можете винаходити вправи і складати собі комплекси. Їхня кількість обмежена лише Вашою фантазією.
4. У поєднанні із гартуванням, плаванням та бігом ізометричні вправи допоможуть зміцнити здоров'я та підвищити працездатність.
Перед тим, як приступити до вправ, необхідно проконсультуватися з лікарем, оскільки є низка протипоказань. Наприклад, ізометричні вправи протипоказані людям з ослабленою серцево-судинною системою, які страждають на гіпертонію і мають зайву вагу.
Перед початком тренування необхідно зробити ретельну розминку для м'язів і суглобів, на які припадатиме навантаження.
Вправи виконуються на затримці дихання після вдиху. Спочатку вправи потрібно виконувати з невеликою напругою в 2-3 серіях по 2-3 секунди. І тільки після місяця тренувань можна переходити до максимальної напруги та в міру тренованості доводити час до 5-6 секунд. Загальний час тренування не повинен перевищувати 15 хвилин.
Ось кілька прикладів вправ:
1. Руки зчеплені у «замок» перед грудьми. Намагаємось розтягнути руки в сторони. Те саме можна робити з рушником.
2. Сидячи на стільці, беремося руками за сидіння і намагаємося підняти себе разом із стільцем.
3. Стоячи у дверях, намагаємося руками розсунути отвір.
4. Упершись плечем у стіну, намагаємося зрушити її з місця.
І т.д., і т.п. Таких вправ можна вигадати безліч. Наважуйтеся, і удачі у Ваших тренуваннях!