Не збираюся визначати чітке походження цієї страви, оскільки за право називатися першовідкривачем у цьому плані й без моєї участі точаться жваві суперечки. На першість претендують елліни, сирійці, османи, ізраїльтяни та ще велика кількість народностей.
Але це їхні клопоти! Нам із вами важливо, що це апетитно і дуже цінно для здоров’я, оскільки цей делікатес робиться з нуту (турецького бобу), а в ньому — дійсно багато корисних речовин:
Вітаміни (В6, В5, В2, В1, В9), мікроелементи (селен, цинк, купрум, фосфор, манган, магній, калій, кальцій). Майже вся періодична система! Тому шанувальники хумусу безсумнівно приречені на прекрасне самопочуття та активну діяльність мозку!
А ще систематичне вживання хумусу допомагає покращити стан шкіри — саме те, що нам, жінкам, необхідно!
Щоправда, вживати варто помірно — надзвичайно калорійна їжа! Натомість моїм хлопцям насиченість хумусу дуже імпонує!
Але найсуттєвіше: хумус — це апетитно! Отже, почнімо готувати!
Інгредієнти:
- нут — 300 г;
- кунжут — 100 г;
- часник — 1 зубчик;
- оливкова олія — 40 мл;
- сік лимона — 3 ст. л.;
- мелена зіра — ¼ ч.л.;
- коріандр — 1 ч.л.;
- сіль — до смаку.
Приготування:
Я зазвичай замочую нут у прохолодній воді та лишаю на всю ніч. Рідини має бути як мінімум удвічі більше за об’ємом, ніж нуту, щоб він мав змогу розбухнути. Після таких водних процедур нут набухає і стає майже вдвічі більшим.
Потім наливаю воду і ставлю варитися на 2-2,5 години. Готую під кришкою на помірному вогні, підливаючи воду у міру випаровування.
Поки нут готується, роблю кунжутну пасту. На історичній батьківщині страви її називають тахіні:
Постійно помішуючи, підсмажую кунжут на сухій пательні до приємного золотистого відтінку. Перекладаю в блендер, додаю 1 великий зубець часнику, пропущений через часникодавку, та оливкову олію (≈ 2-3 ст. л.). Збиваю до однорідної суміші. Якщо не бажаєте возитися з пастою — її можна придбати вже готову в магазині та додати часник.
Зварений нут викладаю в блендер, а рідину, в якій він варився, не зливаю: вона стане в нагоді для процесу готування.
До нуту додаю кунжутну пасту та сік лимона (3 ст. л.). Розбиваю до однорідної маси, поступово вливаючи відвар, у якому варився нут. Доводжу до необхідної мені густоти.
Щоб хумус був ніжним і кремоподібним, як у ресторані, під час збивання я додаю 2 ложки льодяної води.
Вкінці додаю до смаку сіль та зіру. Для декорації можна притрусити паприкою.
Хлопці мої із задоволенням споживають його як гарнір. А я люблю хумус для невеликих перекусів. Дуже поживно і смачно: декілька маленьких ложечок зі свіжим хлібом — пальчики оближеш!
Поділитися