Як зазначили вчені, у 2025 році, порівняно з 2024 роком, до Каспію скотилося в 1,7 разу більше личинок осетрових, хоча їх якість і була нижчою.
Минулого року наші автори розповідали про стан із промисловою та аматорською рибалкою на Нижній Волзі. З видобутих у Волзько – Каспійському рибогосподарському басейні (ВКРБ) водних біологічних ресурсів за 2025 рік, що оцінюється в – 4638,7 тисячі тонн, на частку промрибалок регіону припало 80,1 тисячі тонн. Причому вони виловили минулого року на 1,2 тисячі тонн більше кільки, ніж у 2024 році, збільшивши свій улов до 26 тисяч тонн.
Інформували автори і про водонаповнення Каспію та водойм, як навесні, так і в інші часи. Зрозуміло, що без достатньої кількості води, особливо навесні, мало шансів на відновлення колишньої слави рибної столиці. Розповідаючи про все це, ґрунтувалися на доступній інформації від вчених і практиків Волзько-Каспійської філії ВНІРО, Каспійської філії ФДБУ «Головрибвод», а також моніторингу по лінії Росриболовства (ЦСМС). Використовували інформацію працівників рибної галузі та любителів риболовлі у цих місцях.
У цьому матеріалі намагатимемося коротко відповісти на запитання, що автор отримав після опублікування таких матеріалів.
Минулого року на «Мисливці.РУ» неодноразово писали про погану весняну повінь та інші проблеми з водою в Астраханській області. Чи якась інформація про спостереження вчених за нерестом риби в таких умовах?
За поширеною інформацією в офіційних ЗМІ, минулого року фахівці та науковці проводили дослідження стану справ із водними біологічними ресурсами, як у ВКРБ, так і на Нижній Волзі. У ході моніторингу природного відтворення водних ресурсів на Нижній Волзі, спостерігали прохідних (оселедець), напівпрохідних риб (вобла, лящ, судак) та туводних риб (сазану, срібного карася, краснопірки, густери, синця, щуки) та деяких інших риб. Крім того, спостерігали вони і за підрослою молоддю осетрових.
Їх спостереження показали, що весняна повінь минулого року була не тільки маловодною, а й призвела до того, що нерест риби почався на 25 днів пізніше за необхідне. Ранній нерест відзначався у срібного карася, вобли, плотви, ляща та сазана, а їхні личинки з'явилися вже у третій декаді квітня. Введена заборона на вилов вобли дала можливість їй дістатися до віддалених нерестовищ Волго-Ахтубінської заплави. Нерест щуки розпочався наприкінці квітня, коли температура води перейшла плюс 4 градуси.
Як пам'ятаємо, вже у травні, скиди води, що збільшилися, з Волгоградського гідровузла, призвели до підвищення рівнів проточних водойм. Це порушило температурний режим інкубації ікри, тому знизилася ефективність нересту вобли, ляща і срібного карася. У травні ж, раніше за необхідне, став падати рівень води, що не дало можливостей добре віднереститися сому. Для оселедця-чорноспинки температура води плюс 16 градусів, необхідна для нересту, встановилася лише у червні.
Чисельність основної маси личинок, що знаходиться до закінчення повені на малькових етапах розвитку, була майже в 2,2 рази нижчою за рівень, ніж у 2024 році. Тоді паводок був теж маловодним. До того ж минулого року на тиждень скоротився нагул личинок риб. До кінця серпня міграція чисельності личинок оселедця, що вдалося виміряти, знизилася в 1,3 раза порівняно з 2024 роком. Усе це, звісно, впливає відтворення риби. Тому – то, на жаль, крім заходів щодо своєчасного, повного та достатнього водонаповнення водойм навесні, що намагаються домогтися місцева влада, науковці та фахівці, актуальні та інші. У тому числі потрібні і заборони на вилов певних риб. У цьому році продовжує діяти заборона на промисловий і аматорський вилов вобли, а в певних районах і плотви у Волзі, у Каспійському морі та в Калмикії.
Вперше введена з 11 грудня 2025 року по 15 лютого 2026 року заборона на вилов щуки скоро закінчиться. Але, мабуть, ці та інші заборони вводитимуться й надалі до помітного збільшення популяції цих риб.
А що нового за минулий рік із осетровими?
У 2025 році вчені вели моніторинг і відстежували, хоча ще недостатній, але все ж таки природний нерест осетрових. Температура води для цього з'явилася в середині квітня, але з нерестовищами було не зовсім нормально. Весною і влітку у Волзі, її притоках і Каспії зустрічалося більше, про – озимих, особин російського осетра і вкрай мало ярий його популяції. Загалом прохідних осетрових у річці було мало.
Думаю, що з наших колишніх матеріалів, пам'ятайте, що природних нерестовищ для осетрових в регіоні мало. Як зазначили дослідники, умови на руслових нерестовищах були минулого року гірші за прибережні.
Як зазначили вчені, у 2025 році, порівняно з 2024 роком, до Каспію скотилося в 1,7 разу більше личинок осетрових, хоча їхня якість була нижчою.
І ще одне, у період з вересня до жовтня прилів російського осетра збільшився у 1,4 раза. Як і в інші роки, промрибалки зазначали, що до 96% прилову в річковому неводі, становили молоді особини, які не досягли промислової довжини.
Севрюга, поки, також перебуває у депресивному стані, Причини, передусім у цьому, що мало в них можливостей, як природного, і штучного їх відтворення. Бракує і так званих осетрових ферм.
Стерлядь, знову ж таки, як зазначили вчені, поширюється з Волго-Каспійського каналу на вершину дельти Волги. де спостерігаються стійкі улови різно розмірних особин. Вона здійснює міграцію до 180 км і на деяких ділянках річки вже спостерігаються її стійкі концентрації.
Загалом, осетрових, треба продовжувати охороняти, зокрема й разом із іншими Прикаспійськими країнами.
Читайте також на тему:
Чи потрібні заборони на аматорський лов риби в Астраханській області?
Рибальські вісті з Нижньої Волги
Полювання в Астраханській області продовжується. Тонкощі та нюанси
Норми видобутку хутра та фазанів в Астраханській області в сезон 2025-26.
Південні регіони Росії. Чи треба нам боротися з вовками та шакалами?
Про полювання на зайця-русака в Астраханській області цього року
Сезон полювання 2025 року у Астраханській області. Норми видобутку птахів
До відкриття осіннього полювання в Астраханській області. Нюанси та тонкощі
До відкриття сезону на Нижній Волзі. Навіщо добувати величезного баклана?
Осіннє полювання на водоплавну дичину на Нижній Волзі стартувало
Source: www.ohotniki.ru