Триста восьмий та його предки

Триста восьмий та його предки

«Триста восьмий вінчестер», стандартний гвинтівково-кулеметний боєприпас блоку НАТО, зараз є найпоширенішим гвинтівковим патроном на Землі.

Відмінний універсальний патрон, з яким видобувається практично все, від білих ведмедів до слонів, хоча в останньому випадку це найчастіше відбувається не дуже законно, оскільки мінімальний калібр для полювання на небезпечну дичину в низці країн Африки – .375 H&H. Втім, якщо ви з дитинства любили мультики про слоненя Дамбо, то цілком можна самообмежитися антилопами канна, на яких триста восьмий цілком офіційний і дозволений.

І хоча популярність .308 у мисливців не пов'язана, як у випадку інших гвинтівок, з великою кількістю «огородженої» армійської зброї, яка стала доступною після чергової війни або переозброєння, заслуга військових у його появі безсумнівна. Причому навіть двічі.

Отже, спочатку було слово, і слово це було «тридцять-тридцять». Американський армійський патрон, про історію створення якого ми вже писали у грудневому номері за 2019 рік, досить швидко став популярним і серед американських мисливців. Але не всіх. Друга половина XIX століття на фронтирі була часом знайомих нам усім за вестернами леверів – гвинтівок та карабінів з перезарядкою за допомогою скоби Генрі. Зрозуміло, були й інші гвинтівки, але все ж таки проблема мала настільки серйозний масштаб, що на початку XX століття президент Теодор Рузвельт виділив гроші на Civilian Marksmanship Program, яка мала хоч якось привчити цивільних стрільців поводитися з армійськими гвинтівками з поздовжньо-ковзним затвором.

Платний контент! Ви бачите тільки частину статті, повний доступ до цієї сторінки можливий лише при покупці журналу “Російський мисливський журнал №11, 2020. Патрони та калібри” Купити номер за 250 руб.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *