Вийшло так, що ми з друзями приїжджали три рази на те саме місце ловити плотву, і щоразу наші улови помітно відрізнялися один від одного. Не можна сказати, що хтось із нас ловити не вміє. Кожен із нас іноді вибивається в лідери по улову, а іноді розводить рукам, мовляв – ну не клювало у мене сьогодні. На цей раз у ролі аутсайдера був я.
Перша рибалка була найпоказовішою. Ми з Юрою зловили всього по 6-8 плотвиць, а Антон упіймав на порядок більше. До нього страшно було в пакет заглядати. При цьому, за його словами, підліщиків він відпускав, брав лише плітку. Ні, ну якось так?
Адже саме я колись підсадив його на лов безмотилкою. Чортиков йому дав, мормишками правильними забезпечив – а він геть, що творить …
Радісно за нього звісно. Він давно самодостатній. Сам уже правильні блешні ручної роботи купує; вудильники теж; кивки – одне диво. Тепер я все частіше за ним підглядаю. Адже не в снастях справа і я це чудово розумію. Глибина одна. І навіть я перший «пішов від нуля»…
Але ось, протягом дня Антон зміг розворушити рибу і зловити пристойно, якщо брати до уваги огидний клювання практично у всіх цього дня.
У чому річ? У чому секрет? Відповіді лежить на поверхні немає. Я почав підозрювати, що справа в підгодовуванні. Таке вже було одного разу. Саме на лунках Антона плотва рідко, але клювала, а в інших лунках у радіусі 20 метрів – ну ніяк і все тут.
Ми підводну камеру опускали. Плотва плаває такою собі зграйкою і нуль уваги на підгодовування і на приманки наші. З мотилем, без мотиля, що стоїть, у русі – ігнорування повне. Але статистика – річ уперта.
Для чистоти експерименту ми принципово зі своїми вудками сідали на лунки Антона і… клювало! Не часто, але клювало! І в тому році (точніше позаминулого, тому що минулого року і зими не було до ладу) я запідозрив Антона в тому, що винна його підгодовування.
Виявилося, він у пшонку додав перемелене смажене насіння. Не макуху чи макуху, а саме насіння соняшника, перемелене безпосередньо ввечері перед рибалкою. Отже, свіжий сильний запах плітку хоч якось зупиняв під необхідними лунками? А у нас з Юрою – все та ж пшонка, тільки змішана з покупним підгодовуванням.
Я чув, що старе підгодовування якимось чином втрачає свою привабливість. Не можу з цим не погодитись. Але не викидати ж половину пакету підгодовування, яке залишилося після осіннього лову? Пахне вона смачно – не відрізниш від нової. Адже завжди працювало і дуже непогано! Але, мабуть, не цього разу. Точніше сказати, що це стає помітно саме у дні поганого клювання.
Друга рибалка у нас була з Юрою без Антона. Ми обидва зробили як він – запарена пшонка з перемеленим насінням. В результаті ми з ним зловили практично порівну. У когось було більше підліщиків, у когось більше плітки. Але, в середньому, улови цілком можна порівняти.
І відразу питання – уявляєте, скільки б Антон наловив, чи приїдь він з нами!? Це питання так і залишиться без відповіді, певне.
Третя рибалка: знову з правильним підгодовуванням і знову без Антона. На цей раз я годував свої лунки щедро. Навіть ті, де й клювання не бачив. Адже, треба було просто дочекатися, коли плотва пропливе повз неї і її трохи затримає запах – і я тут, як тут!
Проте дива не сталося. Або Юра годував більше, або довше сидів на одних і тих же лунках – він упіймав разів у три більше за мене. Я ж шукав рибу. Бігав за 50 метрів, досліджував різні глибини, періодично підгодовував, щоб повернутися та спробувати – ав, ні. Уся риба спіймана у двох – трьох лунках. Напевно, якби був більш посидливий і терплячий, теж упіймав би вдвічі більше.
І я сподівався ще на одну рибалку, щоб одночасно половити з Антоном і з однаковим підгодовуванням. Але весна – ніби розлютилася. На лід ми вже не ризикнули виходити. Береги підтанули, лід чорний і всі думки вже про спінінг.
На закінчення хочу сказати, що тема з підгодовуванням мене досить серйозно змусила задуматися. Якщо справді свіжий запах плітку якось провокує на рідкісні клювання, значить із підгодовуванням можна ще попрацювати? Додати пророщену та підсмажену коноплю наприклад?
Я знаю, в бойли її додають короп'ятники. А може зробити три види підгодовування: звичайну з насінням, пшонку з коноплею або перемеленим вівсяним печивом і, наприклад, з додаванням валеріанки або анісових крапель?
Не дарма все це сидить у мене в голові як можливі варіанти. Тільки от, усі ці експерименти тепер лише за рік. І, щоб не забути задумане, я й написав такі роздуми на тему «Як я відловився по останньому льоду».
Source: www.ohotniki.ru