Ми, група рибалок, підійшли до прибережної країни і ахнули: невинна зранку водяна смуга помітно розширилася, а найголовніше – дно біля краю льоду не проглядалося, вода була загрозливо темною. Стало ясно: на берег тут не вийти, треба шукати вихід на більш безпечному місці.
І ось після закінчення вдалої риболовлі з ящиками, що поважчали від улову, пройти тут стало неможливо. За кілька годин під теплими променями квітневого сонця лід помітно підтанув, утворивши непереборну перешкоду.
Вирішили пошукати надійніше місце для виходу на берег. І хоча це також було пов'язано з певним ризиком, але нічого іншого не залишалося. Однак один із попутників не захотів робити, як він висловився, «великий гак» і вирішив таки перебратися на берег саме тут. Він запевняв, що тут зовсім не глибоко, що проходив цю країну в бахилах не раз.
І рішуче попрямував до відкритої води. Приблизно за крок від урізу води лід, що підтанув, під рибалкою обломився і людина вище пояса опинилась у воді. Гучно висловивши кілька недрукованих прокльонів на адресу зрадливої погоди, він енергійно попрямував до берега, залишаючи за собою буруни хвиль.
На березі він роззувся, вилив з валянок воду, вичавив змоклий одяг і попрямував до автобусної зупинки. Добре, що було по-весняному тепло і за наслідки такого «купання» можна було не турбуватися.
Повторити його «подвиг» ніхто не наважився. Ми рушили вздовж берега, знайшли цілком зручне та безпечне місце та благополучно вийшли на землю.
Це була остання моя подорож на лов з льоду того зимового сезону. А докладно розповів про це лише тому, що знову настає цей радісний для рибалки і водночас небезпечний період риболовлі на останньому весняному льоду.
Без перебільшення можна сказати, що це найбажаніша, найочікуваніша пора для кожного рибалки. Саме в цю пору любителя підлідного лову чекають найвагоміші удачі. Риба після минулого глугосім'я починає активно годуватися, а значить – клювання гарантовано. І не дивно, що в цей весняний час на водоймах можна спостерігати справжню навалу любителів риболовлі.
Ось і в мене пам'ять зберігає чимало радісних рибалок з останнього льоду. Найсвіжіший приклад – торішні квітневі поїздки із сином на Рузьке водосховище. За короткий період з початку квітня ми чотири рази побували на руському льоду і щоразу поверталися з багатим уловом підліщиків. А хіба можна забути квітневі рибалки на знаменитому Рибинському водосховищі, коли витягав із лунок плотвиць по 600-800 грамів!
Важливо, що за останнім льодом можна впевнено їхати на рибалку з будь-якою дозволеною снастю. Крім звичних поплавочних вудок і блешневої снасті, у цю пору можна особливо успішно порибалити і на «чортика».
Адже тепер, на відміну від зимового періоду, на волосіні не наростають крижані «намиста», відпадає необхідність постійно водити пальцями вздовж волосіні, звільняючи її від намерзлих крижинок. Крім того, на льоду багато вільних незамерзлих лунок від попередніх рибалок і немає необхідності свердлити нові лунки. Завдяки цьому можна активніше шукати «кльові» місця.
Є можливість відзначитися і любителям лову хижака стрімким блиском. Адже відомо, що така рибалка найбільш результативна лише по першому та останньому льоду. Але якщо по першому льоду доводиться свердлити багато лунок, перш ніж нападеш на стоянку хижака, то по весняному льоду, повторюю, навколо безліч вільних лунок і є можливість опустити блешню або балансир у різних місцях водойми. А лов хижака зимовими жерлицями! Саме цього весняного часу найчастіше «загоряються» прапорці живцевих снастей.
Але говорячи про принади риболовлі по останньому льоду, не слід забувати про небезпеку, яка чатує на необачного рибалки. Адже у пошуках кльового місця захоплений рибалок втрачає почуття обережності, готовий пройти льодом куди завгодно. А тим часом весняний лід, на відміну навіть від першого зимового, дуже підступний. У чому саме це?
Якщо перший зимовий лід під вагою рибалки на небезпечних ділянках починає потріскувати, немов попереджаючи про небезпеку, то весняний лід поводиться зовсім інакше. Він не тріщить під ногами і цим ніби присипляє пильність рибалки. Крім того, якщо перший зимовий лід завтовшки 5-6 сантиметрів вважається досить надійним, то весняний, навіть якщо він значно товстіший, може підвести, хоча зовні ніяких ознак його слабкості начебто й не видно.
Тому не треба наражати себе на невиправданий ризик. Особливо в період, коли лід під впливом теплих сонячних променів стає білястого кольору, набуває ніздрюватого вигляду. У цей час він швидко насичується водою, внаслідок чого втрачає свою міцність, стає пухким.
Дуже небезпечний весняний лід у чагарників, торішньої рослинності, у корчів, затопленого чагарника. Слід обходити тріщини, ополонки, а також місця, де у водойму впадають струмки. При найменшій появі небезпеки не слід спокушати долю, краще відразу закінчити лов.
Досвідчений рибалок не стане виходити на весняний лід де завгодно. Спочатку він озирнеться і оцінить обстановку, щоб заздалегідь намітити собі місце безпечного виходу берег. Особливо важливо це у період, коли біля берегів утворюються закраїни відкритої води. Як буває? Вранці країну подолав без особливих проблем, а до кінця риболовлі ця країна під теплими променями сонця може розширитися настільки, що перетвориться на непереборну перешкоду.
Добре, якщо вдасться перебратися на берег у іншому місці. Вище я вже розповів про такий випадок. Але буває й гірше. Знаю чимало прикладів, коли рибалкам нічого іншого не залишалося, як діставатися берега вбрід по крижаній воді.
Наприкінці березня-початку квітня нерідкі короткочасні снігопади. Сніг, що випав, маскує небезпечні ділянки. У такій обстановці треба бути особливо обачним, всякі сумнівні місця краще оминати.
А що ж робити, якщо ви все ж таки провалилися під лід? Насамперед – не розгубитися і не піддаватися паніці. Треба одразу ж, поки ще не встигла повністю промокнути одяг, широко розкинути руки і, спираючись ними на кригу, прийняти горизонтальне положення. Потім, не роблячи різких рухів, упертись ногами про протилежну кромку льоду і відповзти подалі від небезпечного місця. Саме відповзти, широко розставивши руки і ноги, не піднімаючись карачки. У жодному разі не можна чіплятися за край льоду і спиратися на нього – він буде руйнуватися і ваше становище тільки ускладниться. За наявності сусідів-рибалок треба покликати їх на допомогу.
Може статися і так, що потрібно надати допомогу тому, хто потрапив у біду. У такому разі діяти треба теж обдумано, дотримуючись спокою та обережності, щоб самому не опинитися у воді. У зв'язку з цим згадується сюжет, показаний на телебаченні. Передача була присвячена спеціально діям рибалок на весняному льоду. Спершу показали, як не треба робити.
Уявіть: підбігає «рятувальник» до рибалки, що борсається у воді, присідає навпочіпки біля краю ополонки і простягає руку «потопаючому». Той вистачає простягнуту руку і одразу затягує горе-рятівника до себе у воду. І тепер уже обидва потребують допомоги.
Як треба діяти? Наблизившись до потерпілого на близьку відстань, далі слід добиратися до нього повзком, з розкинутими руками і ногами. Після цього подати йому будь-який поблизу довгий предмет: жердину, дошку, палицю, пішню, льодобур. Або підкинути йому ремінь, пояс, шарф. Потім треба трохи відповзти назад і поступово витягувати того, хто терпить лихо на міцний лід.
Але краще вже не затьмарювати прекрасну рибалку на весняному льоду купанням у крижаній воді. При правильній поведінці на льоду, при дотриманні необхідних запобіжних заходів цього цілком можна уникнути.
Source: www.ohotniki.ru