Весна в Підмосков'ї досягла свого світанку. На невеликих річках рибалки промишляють дрібною уклейкою, переднерестовий хід плотви вже закінчився, а отже, настав час карася. Якщо говорити точно, то перший піковий клювання найбільшого карася цього року вже пройшов приблизно 8-14 квітня. З досвіду багатьох років зазвичай на торфовищах клювання починалося 25-28 квітня, але цього року все сталося дещо раніше.
Вловити цей період клювання дуже важко, особисто мені вдавалося зробити це всього 11 разів за сорок років, маючи абсолютно точну інформацію «з місця».
Нічого страшного, оскільки, зараз почалося клювання карася на водоймах типу озер, кар'єрів і ставків. Пікового клювання чекати не доводиться, але з кожним днем ймовірність упіймання карася зростає. Так триватиме приблизно до кінця травня, тобто до того часу, коли почнеться перший нерест.
Чим цікавий лов карася саме зараз. По-перше, зараз поки що дуже велика ймовірність зловити дійсно великого карася, може бути двох-трьох. По-друге, ловити зараз карася дуже цікаво, оскільки доводиться відстежувати цю рибу та пристосовуватися до нестандартних умов лову.
Дуже важливо правильно вибрати водойму і місце лову. При виборі водоймища однозначно потрібно орієнтуватися на найдрібніші водоймища. Наприклад, старі торф'яні кар'єри, ставки та мілководні затоки озер чи водосховищ, з глибиною не більше метра.
У виборі водоймища, а також місця лову, допомагають жаби, які зараз почали нереститися. Якщо на ставку або в затоці водосховища жаби почали «тусуватися» у прибережній торішній рослинності, то, ймовірно, клювання карася. Мабуть жаби починають нереститися за такої температури води, за якої активізується карась після зимової «спячки».
Якщо погода випадає тепла, то карась підходить годуватися до самого берега, воліючи заходити в дрібні затоки з глибиною не більше півметра, причому вільні від рослинності. Дуже добре, якщо в такій затоці або затоці на дні лежать кілька корчів або гілок, карась чомусь любить бродити біля них. Тут його краще ловити, використовуючи звичайну вудку поплавця довжиною три-чотири метри, з уклеєчною оснасткою на відносно товстій волосіні діаметром 0,12 мм.
Поплавець я вибираю з важким кілем, так, щоб без додаткового завантаження, він після закидання відразу приймав у воді вертикальне положення. Це дуже зручно, оскільки якщо приманка легка, то на оснащенні кріпиться вантаж, а якщо приманка важка, то грузило можна не встановлювати.
Як приманка зараз найчастіше карась спокушається мотилем і черв'яком, але нерідко ця риба навесні віддає перевагу опаришу або «бовтанку».
Техніка лову полягає в тому, щоб безшумно опустити приманку у вибрану точку, почекати кілька секунд і також тихо перемістити приманку до сусідньої точки. Коли приманка потрапляє карасю під ніс, він її вистачає негайно. При такому лові, природно, ніяке підгодовування не потрібне. Не можу не відзначити зручність використання штекера в умовах лову.
Якщо карась підійшов до берега, і ви його не злякали, а також вгадали з приманкою, то за пару годин можна примудритися наловити два десятки хороших риб. Після цього потрібно шукати іншу точку лову.
Але, перш ніж залишити «кльове» місце, має сенс підкинути трохи підгодовування. Як підгодовування найбільш ефективний рубаний черв'як, звичайно, якщо у водоймі немає ротану. Дуже ефективно використання будь-якого відомого вітчизняного підгодовування для «холодної води» в кількості не більше 200-300 г. Ця кількість достатньо для підгодовування 5-6 точок!
Якщо погода не дуже тепла, а в цей час ще може піти сніг, то шукати карася краще в безпосередній близькості до торішньої підводної рослинності біля поглиблення в ложі водойми. Саме межа поглиблення та прибережної рослинності і є найбільш перспективним для лову місцем. Якщо карась до берега не підходить, то для лову вибираю закоряжені місця.
Тут він годується, відшукуючи черв'яків і личинок, а з потеплінням води та покращенням погоди виходить на мілини та у прогалини рослинності. З подальшим потеплінням води карась все частіше і частіше віддаляється в зарості рослинності.
Помічено, що навіть у водоймах, де карася справді багато, він концентрується у зграї, які зберігаються до нересту. Зграї можуть “тусуватися” протягом декількох днів на одному місці або повільно переміщатися вздовж берега. Тому, якщо в обраному місці клювання немає, наприклад, протягом півгодини, то потрібно шукати інше перспективне місце.
Якщо вам не вдалося «зловити» найперший клювання карася біля берега, то доведеться взяти довше вудлище – для лову найчастіше використовується махова вудка поплавця довжиною п'ять-сім метрів. Оснащення ставиться найлегше, яке дозволяє використовувати вітер і хвилювання. Найчастіше я використовую оснастки масою близько одного грама. Але якщо задує вітер і почнеться хвилювання води, то ловити на дуже легкі оснастки немає сенсу.
Якщо наживка дрейфуватиме, карась, швидше за все, клювати, не буде, оскільки зараз він дотримується придонних шарів води і не ганяється за приманкою, а збирає черв'яків і личинок з торішньої рослинності. Тільки в травні-червні карась підніматиметься вище і навіть до самої поверхні, але не зараз.
Під час лову з дна приманка кладеться на дно, але якщо хвилювання тягне оснастку, то є сенс покласти на дно і підпасок. У цьому випадку повідець краще подовжити до 20-30 см і більше, щоб повідець не давав насадці піти в мул, а також збільшити спуск, щоб поплавець не затоплювався поверхневою течією. Знову ж таки, зручний короткий штекер.
На водоймах, у яких прибережна зона і ложе дуже дрібні, карася має сенс ловити на донні снасті, наприклад, за допомогою дуже чутливого та легкого пікера.
Коли нічна температура стане позитивно, карась почне клювати і вночі.
Клювання карася вночі носить епізодичний характер, клювання тривають одна за одною хвилин десять, потім слідує перерва, хоча бували випадки, коли клювання не стихало з дев'ятої вечора до першої години ночі. Як сигналізатор клювання найкраще використовувати власний вказівний палець, через який перекидається волосінь, хоча можна скористатися і сигналізатором зі світлячком – кому, що більше подобається.
З подальшим потеплінням води активізується дрібний карась, і тактика лову змінюється. Корінне відмінність полягає в тому, що вибирається кілька місць, вони підгодовуються і через деякий час (зазвичай годину) можна пробувати ловити. Якщо починає клювати дрібний карась, то краще відразу змінити місце лову. Місце лову доводиться змінювати доти, доки не почне клювати риба гідного розміру.
Навесні, до появи нової підводної рослинності, дрібний і великий карась якимось чином ділять між собою місця знаходження і годівлі. З потеплінням води до 12-14 градусів ці місця поєднуються, і зловити великого карася вдається або вночі, або на специфічну приманку, або за якогось сприятливого збігу обставин. Ускладнювати лов вже будуть не тільки погодні умови, але й смаки самого карася, що розширилися, який почне активно реагувати і на рослинні приманки, але це вже зовсім інший лов.
На закінчення мені хотілося б звернути вашу увагу на те, що зараз багато грамотних мисливців за великим карасем ловлять на «літню» блешню.
Блешня вибирається типу «мураха» з підсадкою на гачок мотиля, шматочка черв'яка або струмка, що залежить від конкретної водойми. Ловлять під гілками дерев і кущів, що нависли над водою, без підгодовування. І ловлять справді великих риб. Особливо досвідчені «блешники» ловлять на приманки без підсадки природних наживок.
Особисто я користуюся блешнею-німфою чорного кольору з великою жовтою бісеринкою на цівці гачка. Варто звернути особливу увагу на кивок – нерідко ефективна гра «грамотної» блешні забезпечується саме підбором та налаштуванням кивка. Але це окрема тема.
Source: www.ohotniki.ru