Так вийшло, що знайомий рибалок почав збиратися в поїздку кудись до Сибіру і по старій пам'яті попросив мене порадити йому спінінги та котушки. Зрозуміло, ми з ним обирали гідне відношення ціна/якість, але насамкінець він надиктував у месенжері питання про мультиплікаторні котушки.
Не до слів, але дуже близько до тексту наводжу його запитання: «Олексію, дякую за консультації та робочі моделі котушок. Але є ще в мене три запитання.
Питання перше: що таке передатне число? На котушках пишуть від 5.1 (наприклад) до одиниці. Яку пропорцію краще обирати у тій чи іншій ситуації? І на що впливає цей параметр?
Ще пишуть кількість підшипників – наскільки це важливо на рибалці?
Друге питання – вага котушки. Одні котушки, наприклад, важать 200 гр, а якісь інші з такими ж габаритами важать 270 гр. Наскільки це важливо, наприклад, у мірі стомлюваності на рибалці?
Питання третє – наскільки важливим є розмір? 2000, 2500, 3000? У чому різниця, на що це впливає, окрім габаритів? При цьому обсяг ліски, що намотується, на розмірі 2500 може бути більше, ніж на розмірі 3000. Ось тут зовсім мені не зрозуміло. Зрозуміло, цікаві твої відповіді стосовно наших з тобою рибалок.»
Я в тому ж месенджері докладно відповів на всі запитання і вирішив, що комусь можуть бути цікавими такі, як багатьом може здатися, банальні питання.
Єдине, на що я не відповів йому – це про підшипники. Відразу виправляю помилку, бо моя відповідь досить коротка. Чим більше в механізмі підшипників, тим плавніший хід котушки, тим менше люфтів і, відповідно, зношування деталей.
Іншими словами, менше розбивається діаметр отвору, в якому щось крутиться. У котушках із меншою кількістю підшипників стоять пластикові втулки. Кількість підшипників, зрозуміло, впливає ціну котушки.
Але тут постає головне питання – що за підшипники там стоять? З нержавіючої сталі? Із захистом від води? Якої вони якості? У сучасних японських котушках, наприклад, взагалі використовуються картриджі з намагніченою олією.
І моя відповідь така – я давно вже перестав звертати увагу на інформацію про кількість підшипників. Покрутив котушку в руках, повертав шпулю, послухав звуки, приклавши вухо до корпусу – якщо все подобається, то можна купити.
А тепер решта запитань, які поставив мій тезка з Москви. Відповім коротко і це лише моя думка та мій підхід до використання названих параметрів безпосередньо на риболовлях.
1. Передавальна ланка. Найчастіше це 5.2:1 (за один оберт рукоятки, ролик робить 5.2 обертів навколо шпулі). Якщо число нижче – вважається більш тяговий механізм. Наприклад, для джиг таке вибирають, для виведення великої риби. На такій котушці легше провернути ручку.
Мій вибір – тягові котушки. Найулюбленіші у мене 4.8:1. Мені не потрібно смикати спінінгом приманку, щоб легше провернути ручку. Я прямо ручкою кручу. Мені зручно. Більше того скажу. Коли на виставці я вибирав собі котушку, відомий Олексій Шанін, проходячи повз, поцікавився, мовляв, ти ж на джиг ловиш – тобі не така потрібна, а ось ця, тягова.
Таким чином, я ще раз хочу наголосити, що я раніше зовсім не звертав увагу на це співвідношення. Не так це важливо. Але тепер я знаю в чому різниця і вдячний тізці з Краснодара.
2. Вага самої котушки – я взагалі не дивлюся на цей параметр. Усім кажу, що я сильний і мені фіолетово на 100 зайвих грамів. Плюс до цього, у боротьбі за легку вагу – створюються нові матеріали і саме вони найчастіше ламаються. Силумін це, чи ударостійкий пластик…
У моїх руках і в руках моїх знайомих ламалися котушки в найнесподіваніших місцях і в найнешкідливіших ситуаціях. А ще у мене є старенька японська тягова котушка, яка випускалася ще у металевому корпусі. Так, вона важча за новинки з цієї ж лінійки, але мені чомусь гріє душу, що корпус металевий.
І ще додам, що вага котушки напевно якось помітна при лові на спінінги класу ультралайт. Це там, де грають бланком просто пензлем руки. У цьому випадку і вага бланка спінінга + вага котушки важлива, а також збалансованість всього комплекту в цілому.
3. Розмір шпулі (на мої міркування) помітно впливає на дальність закидання. Чим радіус більше – тим легше зісковзує шнур з буртика шпулі. Чим більше радіус, тим точніше можна налаштувати фрикційне гальмо.
У мене майже всі котушки 3000 – 3500 – 4000 розміру. Навіть на лайтових спінінгах. Єдина незручність, це з великого діаметра шпулі злітають широкі петлі і, за логікою речей, повинні гальмувати про перше кільце спінінга. Але це помітно, знову ж таки, тільки на легких терезах і далеких закидах.
Тому у мене для повсякденних рибалок з лайтовими спінінгами – тягова (по можливості) «м'ясорубка» розміру 2500 і я вважаю цей розмір класичним, тобто найпоширенішим серед рибалок.
Інші мої котушки мають розмір – 3000 (по лінійці Daiwa та Shimano) і я практично не помічаю різниці у занедбаності. Варто поставити шнур слизький і тонший – всі ці фокуси стають просто малозначущими і непомітними (для мене).
Не можу не помітити, що розмір шпулі один, а її лісомісткість – інше. Чим шия шпулі глибше від буртика – тим більше на неї намотається шнура. Щоб намотування шнура була під самий буртик (для дальності і влучності закидання важливо), часто на шию шпулі підмотується додатковий шматок шнура, який називають бекінг.
На додаток до сказаного хочу додати – мало хто звертає увагу на таке важливе поняття, як плавність і стійкість фрикційного гальма. Часто у бюджетних (і не тільки) котушок фрикціон стає «мертвим» після одного – двох клацань гайки. Це дуже погано.
Я вважаю, чим плавніше затягується фрикційне гальмо, тим точніше його можна налаштувати щодо розривного навантаження вашого шнура або критичного бар'єру навантаження бланка спінінга.
Це дуже важливо, коли йде боротьба з трофеєм: ривки рибини гасяться фрикційним гальмом (і спінінгом теж, але фрикціон головніше), а коли риба рівномірно тисне своєю вагою – фрикціон повільно труїть шнур, при цьому зігнутий бланк спінінга не дає слабини при коротких.
Сподіваюся, мої погляди хтось прийме до уваги.
Всім удачі та мирного неба над головою.
Source: www.ohotniki.ru