На всіх без винятку мисливських сайтах котрий рік, вірніше вже десятки років поспіль йдуть спекотні дебати – що краще для підвищення купчастості дробу для далекобійного пострілу
Діан, богинь полювання, свої секрети. І звідки ви запитаєте, чи вони у них беруться?
Тож у наші дні в основному з Інтернету і беруться, звідки ж ще? Я маю на увазі способи спорядження дробових патронів, але є у поважають себе Діан ще й секретні рецепти з приготування видобутку – тут я поки що вмиваю руки, але про спорядження патронів кілька рецептів у мене є.
На всіх без винятку мисливських сайтах щороку, вірніше вже десятки років поспіль йдуть спекотні дебати – що краще для підвищення купчастості дробу для далекобійного пострілу.
Крім, звичайно ж, контейнерів, які теж дуже різними бувають. За якістю – і за діаметрами, і за матеріалами, а отже, і за відповідністю гільзам та конкретним стволам.
Чого тільки не пропонують – і якісь демпфуючі склади – і дрібну пробкову і поліетиленову крихту, і графітовий пил від олівців, і кавову висушену гущу, і спитий чай, і чорний і зелений, і ганчірочки, і папірці для обгортання, і папірці для обгортання, і крохмаль, і навіть манну кашу, вірніше крупу – очі просто розбігаються в різні боки, а в голові – стоїть шурум-бурум і кишмя кишать там таргани. У цих порадників.
Кишать не тільки у мужиків, а й у дам!
А дам, як відомо, треба поважати – “бережіть жінок” – народна мудрість, а то може бути гірше, бережіть від усього на світі, а вже жінок-мисливців, тобто Діан – богинь полювання, і поготів – рідкісні вони і прикрашають наше життя, і вдома, і на полюванні.
А ще дисциплінують, виховують, ушляхетнюють, і створюють затишок де завгодно, і готують приголомшливі на природі страви, а також вчасно припиняють застілля і змушують не забувати про свій фейс-контроль, і лексикон – гармонізують нас з природою, проти якої не попреш.
А дисциплінувати Діани можуть, ну ось, наприклад: https://www.ohotniki.ru/menslife/survive/article/2023/12/26/667612-muzhiki-polundra-v-oklade-shatun.html Мужики! Полундра! В окладі шатун!
А їм тут, розумієш, пудрять мізки крохмалем. І тирсою.
Ось одна з них – Надія П. – стоїть грудьми за крохмаль – нічого, мовляв, краще нема! Мабуть у неї крохмалю – просто завалися. Або просто під рукою.
Чиста поскінна гримуча серм'яжна фізика, безлохотронна, і поки що взагалі без чаклунства
Вирішив ось їй допомогти, і інші шанують, і ДіАни статі слабкої, але прекрасної, і Діани статі чоловічої, але жахливої, – у своїй дрімучій завзятості, і їх дітлахи, майбутні мисливці – всім корисно:
Жодний крохмаль і що з ним не допоможуть отримати заповітну купчастість на дистанціях понад 40 метрів – це підтверджено десятками тисяч, та яке там – мільйонами пострілів!
Всі ці добавки в дробовий снаряд виконують не функцію запобігання дробин від зминання, як вважається традиційно, а тільки кілька, вірніше дуже незначно перешкоджають прориву порохових газів в дробовий снаряд – саме ці гази і розштовхують дріб в сторони після вильоту зі стовбура, прямо зсередини дробового снаряда – розширюються у всі віялом.
Де ці гази більше прорвалися в дріб через усі туалетні папірці та тирсу з чаєм, і там де дробини мають різну вагу, що відрізняються хоч і на міліграми – там і більше в осипі вікон – елементарна фізика.
Ще фактором підвищення тиску газів у дробовому снаряді є опору повітря в стовбурі – виходить така собі накачування тиску з двох сторін, а дріб посередині, ось її і розкидає в сторони, тому і суперечки про кращий спосіб закладення дульця гільзи – зірочкою або з завальцюванням прокладки, або з різноманітними – зірочкою – так дешевше та швидше.
Для виробництва, а для куповості – не має значення. Отже, громадяни, здаю рецепти для ДіАн та ДіанОв:
Парафін плюс олія, одна чверть, будь-яка, можна і оливкова, можна і вологодська, сільська – пальчики оближеш, смалець теж добре – все, що є в печі, все в патрон мечі.
Можна туди засунути навіть зайвий жир з тушонки, якщо прямо на полюванні. Або збройове масло типу «Глухар» – хочеш лужне, хочеш – нейтральне.
Підігріти цю суміш у фільдеперсовій кокотниці на своїй високій кухні, можна і в мікрохвильовій печі, головне щоб свекруха не спалила, або ж в консервній банці – тут можна прямо на полюванні, на вугіллі або на газовому пальнику або паяльній лампі – до легкого серпанку і аромату, перешкодити, але не , самого порохового пижа, гарячої, тільки щоб пластикова гільза не поплавилася, дріб не заважати, а остудити на вільному повітрі – все майже як у рецептах.
Дроб перед цим теж корисно злегка змастити олією – щоб не злипалася в грудочки з парафіном.
Плюс можна замість масла бахнути в цю гримучу суміш ціатим, він не мерзне, а ось солідол не котить – мерзне таки взимку, стовбур не порвеш, але куля-кулею, гуталін ось ще котить, мастика ось воскова ще для підлог і для машин, ТАП-15, Тад-1.
Але Ви, а також всі Діани, можете і його добути, злив темною ніччю трохи з заднього моста і КПП ГАЗ-21, Газ-69, Перемоги, Уазика, Буханки, – 24-ки, ЗіЛ-130 і т.д, Газ-51,52,53, півторки, вгору, вгору, Захара …, і, якості – прямо-таки Hors d'Age («поза віком») – часто показник ще більш похилого віку та виняткової якості. Середній вік таких нігролів становить 30 років і більше.
Тільки не забудьте сунути під щітку на скло записку – водила, часткою нігрола! Загалом – повний старий ХО – те, що треба! Так що, знайшовши вінтажний автопарк, можете задоволено хрипкувати – ХО! І навіть – ХО-ХО-ХО-ХО-ХО!
Віковий жіночий клич регіт, що вийшли на полювання – хочу! І буду! І шампанське, і вино, і коньяк, і вино, ще вино, ще, ще, і пиво теж.
А тепер ось – і нігрол!
Чоловік, коли він бичить – де ти була, поясніть – так і так, валялася у сусіда, під машиною, якщо чоловік мисливець – зрозуміти должОн.
Але, щоб уникнути всіляких ексцесів, можна обійтися і без нігролу – тут важливий принцип – суміш для заливки повинна вийти не твердою як чистий парафін, а трохи твердіше ніж пластилін.
Саме в цьому і є весь фокус – суміш не дасть прорватися всередину дробового снаряда ні пороховим газам, ні повітря, що чинить опір у стовбурі – так як дробовий снаряд обмежений стінками стовбура, а рідина, з якою можна порівняти цю суміш, несжимаема. А сама суміш – порівняно пластична і при переході з гільзи в перехідний конус ствола заб'є всі зазори, а також навіть раковини в старому стовбурі і не дасть пороховим газам прорватися повз снаряд – чиста фізика. І ніколи не порве ніякий тугий чок, та він за такого способу зарядки і не потрібен.
А ще й пластикову гільзу не треба закручувати і вона прослужить набагато довше, крім паперових гільз, вони бувають і лопаються, але паперові гільзи зараз – раритет, це можна знехтувати.
І порох, зараз дорогий, економиться – парафін дешевший за порох, і значно. І крохмалю дешевші, і впарюваних на сайтах демпфуючих сумішей. Абсолютно марних.
Так що з навішуваннями пороху переборщувати не треба – прориву газів через пижі і контейнери, що бовтаються в гільзі, немає! А переборщиш – отримаєш осип бубликом, а замість дичини – дірку від цього бублика.
І вага дробу треба зменшити на вагу залитого парафіну, бо бланш під очима викличе непотрібні Діанам припущення у оточуючих.
А ось коли цей компактний дробовий снаряд вилетить зі стовбура назовні, тоді парафінова суміш під впливом набігаючого спереду повітря і напираючих ззаду порохових газів і видавиться з дробу в сторони, як легша складова, але повністю станеться це метрів через п'ятнадцять – двадцять, протягом яких дробовий снаряд подрібнює в пухлину. калібру рушниці – все як у високій кухні – потрібен підбір інгредієнтів. І пробники – як у духах.
І мішені, бажано з контурами дичини в натуральну величину, метрів на 60 – вони покажуть на скільки заряд дробу опускається вниз від мети – на такі дистанції цілити треба вже трохи вище, по сидячій – так “по голові”.
А ось тепер пішли божественні секрети.
Так як Ви, Надія, тобто Діана, то напевно Вам можна застосувати безліч інгредієнтів, недоступних чоловікам – і вони у Вас точно є – мазі і креми для чого потрапило – для рук, для ніг, для ший і вух, для будь-якої шкіри і пики, пардон, це для рими, можна ж? Тут важливий принцип.
Денна, нічна, ранкова, вечірня, від засмаги, для засмаги, від зморшок, для тонування чого там у вас, у дам, тонують – я не знаю, зверніться до жіночого тонувальника, для будь-яких зон – все піде, я Вас запевняю.
І масла – рожеве, зволожуюче, живильне… З феромонами, з розуму, що збиває – будь-яке!
Аптечне прострочення теж підійде.
Мазь Вишневського, крем після гоління з вітаміном Ф, і без Ф, але його треба вбивати трохи – трохи рідкуватий, Теймуразова мазь, мазі від прищів, від вугрів, від подразнень, зовнішніх і внутрішніх, для прогрівання глибоких тканин, для охолодження шкіри і нервів, і мазі ох-ти-яких-чорт-их-знає-мова-зламаєш-циклінів – прострочені, рицинова олія та риб'ячий жир – все в стовбур – ну не викидати ж добро на звалище, ще чого.
Загалом, якщо почаклувати з рецептурою – то на будь-який смак і колір, тобто калібр і номер дробу, – але на смак пробувати все ж таки не рекомендується.
Ну і на очах у чоловіка чаклувати не рекомендується – стрімке це діло, так що – влийте в нього пару склянок коня, можна і не ХО, а якщо він у Вас бугай, то і спиртяги, або відпустіть його на полювання чи рибалку, і – повна Вам свобода творчості.
І до певного часу, тобто до полювання і своїх наддалеких снайперських пострілів, тримайте це від нього в секреті – у жінок повинні бути свої секрети, і родзинки, якщо спалити на кухні за чаклунством з патронами – так йому і пояснюйте.
Якщо що – якщо піде з чоловіком, що не так – все валіть на мене. Ось Вам на допомогу моя розповідь: https://www.ohotniki.ru/weapon/article/2024/02/07/668414-nazad-v-sssr-oruzhie-dlya-ohotyi-v-sovremennoy-rossii.html Назад в СРСР. Зброя для полювання у сучасній Росії
Там, на сайті і ще 33 оповідання – охочі можуть знайти їх на прізвище. А ось і ще один. Редакція втратила, але я пам'ятаю: Зустріч з ведмедем. «Його голова була білою. У пащі чорнів глухар»
Тому що всі розповіді – з життя, а життя буває куди цікавіше за будь-яку брехню.
А от коли ви, Діани, прочитаєте всі ці розповіді, а рецептів, часом і найнесподіваніших, там темрява темрява, то зможете легко і невимушено приготувати прямо в тайзі, скажімо:
– торт – оточуючі вас до смерті не забудуть;
– або жульєн, з дичини – класика жанру, що вражає всю компашку без промаху;
– або самий французький жульєн з усіх жульєн, головне компашці не говорити з чого саме;
– або мус – без будь-яких міксерів і взагалі без електроприладів;
– або купу інших страв, що здаються немислимими в поході, готуються часто навіть без обов'язкової вашої постійної присутності – не боги горщики обпікають, і все давно придумано до нас.
І це далеко не все – є ще й напої, та вас там на руках носитимуть, за певних, звичайно ж, обставин. І ваші діти – теж.
Або протягом буквально пари хвилин ви зможете організувати прання буквально гори білизни і одягу, навіть на цілий взвод, навіть не замочивши рук і без мила і порошку, присоромивши, а потім здивувавши своїх супутників – спрацювати на контрасті – вони до смерті вас не забудуть!
Вважайте це офертою. З довічною гарантією.
Вот тогда и только тогда, прочитав все мои рассказы и освоив все рецепты вы, Дианы, можете смело и скромно представляться – «Просто Диана», а те, кто не прочтёт, на вашем фоне будут выглядеть «Просто Изаурами», которые всё время плачут, от зависти к вам, либо «Просто Рамонами», которые всё время молчат и мычат – потому как сказать им нечего.
Якщо хтось із молоді не в курсі – то це персонажі з бразильських мильних серіалів часів перебудови.
Так що тут теж контраст контрастів – безпорадні бразильські панночки і, на пику їм – наші російські блискучі Діани – богині полювання! Які вміють усі!
З моєю, звісно, скромною допомогою. Ні пуху, ні пера! І більше віри в себе. Жінка, яка вірить у себе – вбивчо чарівна! Заб'ємо всім Рамонам баки. Наглухо!
Так, так, так – всіх Діан я, схоже, склеїв, дистанційно, романтично і віддалено, тобто сучасно, як би тепер склеїти режисерів російського кіно?
Бажано з почуттям гумору – типу Леоніда Гайдая – треба ж комусь продовжити справу великого маестро!
Ау, Діаночки, аушеньки! Ось знову «шерше ля фам», а я в них вірю. А чи немає у вас знайомих режисерів – адже на основі оповідань можна такий серіал відзняти – весь світ захитається і зайдеться від захоплення, а Голлівуд ридатиме від заздрості. Все своє життя, що залишилося…
А головні ролі я вам обіцяю. Відразу 35 головних ролей! Хто вам запропонує? Ну, Діанушки? Та ніхто й ніколи! На правах автора оповідань. Вважайте, що це оферта.
Так, ще – там і для ваших дітлахів ролей вистачить з великим надлишком. І для подружок. І для чоловіків – беру їх усіх у загонщики… пардон, миль пардон, Діаночки – у союзники.
Тепер трохи про себе – у розквіті сил, творчих. Вільний як вітер, у розумних, певна річ, межах. Одружений, дай бог пам'яті в якомусь році. Один раз у житті. А значить – надійний.
Дружина вміє стріляти. Без промаху. Навскидку. Характер твердий, козачий, суперниць немає. Коня на скаку – запросто, в хату, що горить – теж …
Дивитись вміє, особливо впритул… до самого денця.
У зв'язку з… тривалим спільним життям можна сказати удостоєна свекрухою (!!!!) мало не званням Героя Радянського Союзу – принаймні, за словами моєї матінки, їй треба пам'ятник за життя ставити….
А значить – загартована як сталь Павки Корчагіна. А як гартувалася її сталь – буде і про те в оповіданнях.
Мабуть, що все, а решту прочитаєте в оповіданнях – вони автобіографічні.
А якщо переходитимете за посиланнями відразу ж у міру виявлення їх у тексті – то отримаєте ще й концерт найкращих пісень, ефект присутності та взагалі машину часу.