“`html
У світлі війн, які відбуваються на планеті, книга Дугласа Рашкоффа “Виживання найзаможніших” знову опинилася в центрі уваги. Ще кілька років тому він описував, як мільярдери планують вижити в разі “катастрофи”, як вони називають будь-який можливий Апокаліпсис. І він прийшов до висновку, що виживання надзвичайно багатих є малоймовірним.
Дуглас Рашкофф визначає себе як “гуманіст, що пише про вплив цифрових технологій на наше існування”, і саме тому він був здивований, коли представники технологічної верхівки (чиї імена він не розголошує) запросили його на зустріч для обговорення виживання під час глобальної катастрофи, як повідомляє The Guardian.
“Таким чином я погодився виступити перед групою, яку таємничо назвали “надбагатими акціонерами”, посеред пустельної місцевості”, — зазначив Рашкофф.
Він їхав у лімузині три години, поки не прибув до місця, яке він назвав “конференц-залом”. Мільярдери, які його запросили, прибули на особистих авіалайнерах.
Дуглас зауважує, що багатіїв було п’ятеро: усі чоловіки — з найвищих ешелонів світу інвестицій у технологічні фірми та хедж-фонди. Щонайменше двоє з них були мільярдерами. “Після короткої розмови я зрозумів, що їх не цікавить моя заздалегідь підготовлена доповідь про майбутнє технологій. Вони прийшли з питаннями”, — розповів автор.
Відео дня
Все починалося досить безневинно і передбачувано. Біткоїн чи ефіріум? Віртуальна реальність чи доповнена реальність? Хто першим освоїть квантові обчислення, Китай чи Google? Зрештою, вони перейшли до головної теми: Нова Зеландія чи Аляска? Який регіон найменше постраждає від майбутньої кліматичної кризи? Далі ставало дедалі гірше. Що становить найбільшу загрозу: глобальне потепління чи біологічна війна? Як довго потрібно готуватися до виживання без допомоги ззовні? Чи має притулок мати особисте джерело повітря? Яка вірогідність забруднення підземних вод?
Врешті-решт, генеральний директор брокерської компанії пояснив, що він майже завершив будівництво власної системи підземних бункерів, і запитав: “Як мені зберегти контроль над моєю службою безпеки після катастрофи?”
Саме так надзвичайно багаті називають будь-яку подію, що веде до Апокаліпсису: від екологічної катастрофи, соціальних хвилювань, ядерного вибуху, сонячної активності, нестримного вірусу до зловмисної комп’ютерної атаки, яка все руйнує.
Вони усвідомлювали, що для охорони їхніх маєтків від мародерів та розлючених натовпів знадобляться озброєні охоронці. Один із них уже домовився з десятком морських піхотинців, які повинні будуть проникнути до його комплексу, якщо він подасть їм відповідний сигнал. Проте він не міг зрозуміти, як розплачуватися з охоронцями, якщо навіть його криптовалюта стане недійсною. І що зупинить охоронців від того, щоб з часом обрати собі нового лідера.
Мільярдери розглядали можливість використання спеціальних кодових замків для контролю за запасами харчів, коди яких знали б лише вони. Або введення дисциплінарних нашийників для охоронців в обмін на їхнє виживання. Або, можливо, створення роботів, які могли б виконувати функції охоронців і працівників — якщо цю технологію буде розроблено “вчасно”.
Дуглас зауважив, що намагався їх переконати: “Я висловлював аргументи на користь партнерства та солідарності як найефективнішого підходу до вирішення наших спільних довгострокових проблем. Я пояснював, що для того, щоб ваші охоронці були відданими у майбутньому, потрібно ставитися до них як до товаришів вже зараз. Не варто інвестувати лише в боєприпаси та електричні огорожі, потрібно інвестувати в людей та відносини. Вони закотили очі, почувши це, оскільки це, напевно, прозвучало як філософія хіпі”.
“Це, ймовірно, була найзаможніша і найвпливовіша група, з якою мені коли-небудь доводилося спілкуватися. І все ж, вони зверталися до марксистського теоретика медіа за порадою про те, де і як облаштувати свої бункери на випадок кінця світу. Саме тоді мене осяяло: принаймні, з погляду цих панів, це була розмова про майбутнє технологій”, — розповів Рашкофф.
Колись ці люди засипали світ безмежно оптимістичними бізнес-планами про те, як технології можуть принести користь людському суспільству. Зараз же вони звели технологічний прогрес до відеогри, в якій перемагає хтось один, знайшовши вихід. Хто це буде: Джефф Безос, який мігрує в космос, Пітер Тіль, який відправляється у свій маєток у Новій Зеландії, чи Марк Цукерберг, який вирушає у свій віртуальний метавсесвіт?
“Я дійшов висновку, що насправді ці люди — ті, хто програли. Мільярдери, які викликали мене в пустелю для оцінки їхніх бункерних стратегій, — не стільки переможці економічної гри, скільки жертви її надміру обмежених правил. Більше того, вони піддалися менталітету, згідно з яким “перемога” означає заробіток достатньої кількості коштів для захисту себе від шкоди, яку вони завдають, заробляючи ці кошти таким чином”, — вважає автор.
Він припустив, що, можливо, вони хотіли розважитися, але тоді б вони покликали когось іншого, а не Дугласа. Вони б запросили творця коміксу про зомбі-апокаліпсис. Якби їм потрібно було перевірити свої плани зі створення бункера, вони б звернулися до експерта з безпеки з Blackwater або Пентагону: “Схоже, їх цікавило щось більше. Їхня риторика виходила далеко за межі питань готовності до природних лих і сягала політики та філософії: такі терміни, як індивідуальність, суверенітет, управління та автономія”.
Однак мільярдери відмовлялися розуміти, що абсолютно автономними вони не стануть, а їхнє виживання у звичайних умовах залежить від безлічі факторів і людей, яких вони, найімовірніше, не зможуть контролювати.
Про розмову Дугласа з мільярдерами стало відомо ще до його повернення додому, тому з ним зв’язалися агент з нерухомості, який спеціалізується на об’єктах, захищених від природних катаклізмів, компанія, що приймає замовлення на свій третій проєкт підземних осель, і охоронна фірма, що пропонує різні види “управління ризиками”.
Нагадаємо, раніше ми писали, що Володимир Путін не виходить з бункера і боїться замаху.
Також у середньовічному замку знайшли ядерний бункер.
“`