Міністерство оборони України запровадило нову систему контрактної служби, запропонувавши військовослужбовцям можливість звільнення після закінчення терміну контракту, однак, як виявилося, відповідний закон, який би закріплював ці умови, ще не ухвалений. Це може поставити під сумнів виконання обіцянок, наданих військовим.
На засіданні тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради було з’ясовано, що Міністерство оборони запустило механізм підписання контрактів як експеримент, не маючи чітких законодавчих гарантій виконання запропонованих умов, зокрема щодо звільнення та відстрочок від служби.
Реформу контрактної служби Міноборони розпочало до ухвалення відповідного закону
Заступник міністра оборони Мстислав Банік пояснив, що реформу контрактної служби вирішили випробувати у форматі експерименту. Головною відмінністю стало запровадження чітко визначених термінів контрактів та можливості звільнення після їхнього завершення. Однак, як зазначає видання Today.ua, практичний запуск реформи відбувся раніше, ніж були ухвалені необхідні законодавчі зміни.
Депутати під час засідання ТСК поставили запитання, чому Міністерство оборони вирішило врегулювати контрактну службу урядовою постановою, а не на основі закону, ухваленого Верховною Радою ще 11 квітня 2024 року. Цим законом було зобов’язано Міноборони розробити законопроєкт щодо строків військової служби до кінця 2024 року, проте ця вимога не була повністю виконана.
За словами Баніка, у Міноборони свідомо вирішили спочатку протестувати запропоновану модель в реальних умовах, а вже потім закріплювати її на законодавчому рівні. Він вважає, що перед внесенням масштабних змін до законів необхідно було переконатися в ефективності запропонованих механізмів, включаючи тривалість контрактів, умови звільнення та надання відстрочок.
Представники ТСК наголосили на значному ризику такого підходу. Військовослужбовці могли погодитися на контракт, сподіваючись на конкретні обіцянки щодо строку служби та подальшого звільнення, хоча на момент підписання документів ці норми ще не були належним чином закріплені законом. Однак, за словами Мстислава Баніка, відповідний законопроєкт готувався паралельно із запуском нової системи, щоб згодом надати військовим гарантовану законом можливість завершити службу на умовах, передбачених контрактом.
Військові підписали контракти без юридичних гарантій їх дотримання
Проте, як зауважив голова ТСК Олексій Гончаренко, сам по собі підготовлений законопроєкт не надає юридичних гарантій доки його не ухвалить парламент. Тисячі військовослужбовців вже уклали контракти, умови яких можуть не відповідати чинному законодавству. На думку Гончаренка, це може бути сприйнято військовими як обман з боку держави, коли обіцяні умови не виконуються, і відповідальність неможливо притягнути.
Таким чином, невиконання заявлених умов може розцінюватися військовослужбовцями як обман. Люди підписували документи, розраховуючи на чіткі правила, але можуть зіткнутися з ситуацією, коли обіцяні механізми не працюють, а відповідальність перекладається між державними органами.