Ікластий хижак часом змушував задуматися про його адекватність. Сталося чимало рибалок, за які починаєш сумніватися, а чи знаємо ми до кінця, як саме слід ловити судака. Згадую сезон, коли до судака дістатися часу не було, з самого першого льоду лунки буріли лише на мілинах, а в бік глибин, де по сезону мали сидіти судаки, ніхто й не дивився.
Зізнатися, все ще вважав, що більш-менш пристойного судака в пониззі водосховища залишилося мало, давався взнаки осад після «некльового» літнього сезону. Тому сидів до останнього на окуневих мілинах і про судаків навіть не думав. Але одного разу стався дуже цікавий епізод.
Як звичайно, вийшов на окуняні мілини в районі Завражного і почав шукати смугастого хижака. Однак клювання не було, вирішив іти у бік островів. Навколо першого Чандрівського острова практично одні мілини, глибинами та фарватером не пахне, тому дуже здивувався, коли на першій же пробуреній лунці попався судак. Глибина тут трохи більше метра, а з огляду на те, що товщина льоду вже становила близько півметра, то й зовсім нонсенс!
І хай би один випадок – через кілька лунок витягнув судака! Старанно шукав на мілинах окуня, підбирав приманки, підсумок – 7 судаків, а окунів лише три! Взагалі, це був перший випадок у волзькій практиці, крім літнього нічного лову, коли судак масово виходив на подібні мілини. А глибини насправді були зовсім незначні, шар води від дна до нижньої кромки льоду – трохи більше метра.
І взагалі, склалося таке враження, що судак зігнав усіх окунів із цих мілин кудись геть і сам зайняв його нішу. Це саме по собі було нетипово ні для того, ні для іншого – зазвичай ці хижаки мирно співіснують та їх мисливські території часто перетинаються.
Трохи згодом, уже в лютому, знову довелося напасти на зграйку судаків на відвертих мілинах, вже в іншій частині водосховища, ближче до ГЕС.
ЯК ПО ТЕРМОКЛИНУ
У житті судака бувають такі періоди, коли він виходить полювати на півводи. Така його поведінка у літній період пояснюється розшаруванням води на теплу та холодну. Однак, виявляється, бувають такі періоди, коли судак і взимку далеко відлучається від свого улюбленого дна.
Звичайне місцезнаходження судака у другій половині зими – біля самого дна. А якщо течія сильна, то судак зовсім притискається на дно животом.
На одній лютневій рибалці шукав судаків на своєму звичайному місці – на звивистих брівках Чебоксарського водосховища навпроти Річкового порту. Клювань до обіду було всього дві, підсумком став 200-грамовий олівець.
Рибалив не один, на деякій відстані ловили двоє, явно блискучі. Судячи з їх активних переміщень, з клюванням справи не ладналися. А трохи віддалік від них сидів одинак. Пересувався він рідко і надовго затримувався на окремих лунках. Це було підозріло.
Став робити лунки у бік цього рибалки. З недалекої відстані було видно його дії. Коли він акуратно підняв на лід солідного судака, зовсім забув про свій ківок і спостерігав лише за ним. Витягнувши чергового судака, він бив його чимось по голові (очевидно, щоб той не гримів у ящику) і ховав.
Спочатку я подумав, що він знайшов уловисте місце. В цьому випадку не мало сенсу далі спостерігати, адже ненавидить його не збирався.
Проте помітив одну цікаву річ. Після підсікання він робив помах, другий, третій – і судак уже був на льоду. Одне з двох – або тут мілководдя (щось на кшталт 3-метрового «пупка» на тлі 8-метрової глибини), або він ловить суттєво вище за дно. Хід глибин мені знайомий із літніх човнових рибалок, «пупків» тут не було.
Зважаючи на все, щасливий рибалок ловив з відпусткою волосіні метра на 2,5–3 при глибині 8 м. До вечора залишалося не так багато часу, але вирішив спробувати. І в результаті свого судака впіймав! І ще відчув пару клювань. Клювання сталися на 4,5–5 метрах вище дна.
Що змусило судаків так відірватися з дна – сказати складно. Швидше за все, він вийшов нагору за тюлькою.
НА БОРМИШКИ
Цікавим чином упіймав двох судаків на останній рибалці на Волжанці. Шукав у ямці за островом плотву і грати не прагнув, ловив на мормишку, що лежить на дні, з пучком мотилів.
Соріжка клювала мляво, несміливо піднімаючи з дна приманку. З погодкою ось не пощастило, віяв сильний вітер. Забрався б у намет, якби не весняне сонце, яке б у цьому наметі задушило. Потім і зовсім перейшов на поплавець, тепер стало легше читати клювання.
Але одна з клювань виявилася настільки впевненою, що поплавець відразу пішов углиб і потягнув за собою вудку! Обурювачем спокою виявився кілограмовий судак.
Похвилюватися він змусив чимало, довго не міг відійти від такого несподіваного клювання.
Не встиг витягнути пару пліток, як відбулося аналогічне клювання і судак більше кілограма опинився на льоду!
І це ще було б не так смішно, якби не два блискучі, які старанно облавлювали ту ж яму. Вони підійшли поцікавитися результатами та поскаржитися на повну відсутність клювання судака. Треба було бачити їхні обличчя, коли їм показав хижаків і сказав, як вони попалися.
ЧОЛОВІЧА ДИСКРИМІНАЦІЯ
Якось довелося зустрітися на Чебоксарському водосховищі з одним чудовим рибалкою. Насправді це була рибалка. Якщо до цього й доводилося бачити жінок на риболовлі, то здебільшого вони ловили пліток і окунишок, не замахуючись на вищий пілотаж на кшталт великого хижака.
Нова знайома цілеспрямовано сиділа на судаку. І в неї непогано виходило! При мені з глибин було піднято кілька рибин, у тому числі й найбільшу рибину, яка потрапила того дня на цих глибинах. І все б нічого, якби не одна обставина.
На судака в той день сиділо чимало рибалок, але хижак ловився огидно, улови становили максимум один-два хвоста, наша ж рибалка обійшла рибалок по всіх позиціях – у неї судаків було більше і вони були більші за спійманих нами.
Це можна було б віднести до випадковості, але в березні того ж року, напередодні Жіночого Свята зустрілася ще одна рибалка і вона теж була налаштована на лов судака, і що б ви думали – вона мене обловила з рахунком 4:9!
Source: www.ohotniki.ru