Навесні через танення снігу та опадів під льодовий покрив надходить багато свіжої води, яка, до речі, не тільки дуже насичена киснем, але також має нижчу температуру, ніж «стара» вода у водоймі. Можливо, лише на мілководдях під льодом водна товща остигає до того ж стану, тому під кінець зими тут риба виявляється більш адаптованою до холодної води і краще клює.
Тим не менш, риба і різна дрібна живність, щоб не отримати термічний шок через різницю температур, в масу «нової» води спочатку далеко не заходять, а займають якісь вузькі прикордонні зони, де відбувається змішання водних шарів з різними властивостями. У цій ситуації можливі два варіанти поведінки різної риби – вона над великою глибиною займає якийсь горизонт, тобто встає в півводи, або масово виходить у певні місця на великих мілководдях.
Це зумовлено тим, що вода у водоймах із малою проточністю взимку має температуру близько плюс чотирьох градусів — саме за такої температури вода стає найбільш щільною та важкою. Так що легша тала вода добре і рівномірно перемішується з водною товщею на малих глибинах, де вода має майже однакові з нею параметри. Однак, потрапляючи через тріщини та лунки на глибинні ділянки, вона розтікається над «старою» водною товщею, майже з нею не змішуючись або утворюючи лише вузьку зону змішування, яку риба не завжди охоче відвідує.
На мілководдях ж водне середовище навесні досить швидко набуває скрізь однакових і цілком комфортних властивостей – як для живого корму, так і для риби, якій тут, в умовах обмеженого простору, і годуватися набагато легше. Тому навесні риболовля на малих глибинах цілком може очікувати вагомий улов. Але тут доведеться чимало попрацювати, розшукуючи стоянки риби, що не так просто, враховуючи майже однакові скрізь глибину та рельєф дна.
Однак успішній риболовлі сприяє те, що на мілководних поливах риба часто стає щільними «плямами». А якщо на більшості ділянок її немає, то це додатково свідчить про те, що риби буде дуже багато. Треба тільки пам'ятати, що, відшукуючи стоянки риби, а потім «розбурюючи» місце лову, рибалці необхідно поводитися гранично тихо: лунки робити не близько один до одного, не «прокачувати» їх льодобуром, не очищати повністю від крижаної крихти, намагатися рибалити подалі від галасливих компаній.
Також при пошуках рибних місць на ділянках без помітної течії треба враховувати, що хороші умови для риболовлі на мілководдях складуться не скрізь, а лише там, де на дні торішньої рослинності, що мало розкладається, або покладів органіки, здатних постійно отруювати воду. Крім того, в мулистих відкладеннях і рослинності зазвичай ховається багато активних навесні риб'ячих паразитів, контактів з якими риба прагне уникати.
Так що не будь-які місця з малою глибиною підходять навесні для результативної риболовлі – перевагу краще віддавати мілководним поливу з твердим дном вдалині від берега, де зазвичай не буває стільки трави, як у прибережній зоні, і де не накопичуються мулисті відкладення. У цьому сенсі хорошим клюванням напевно порадують території, що були влітку місцями масових купань – тут дно зазвичай піщане, глинисте або гравійне, до того ж тут будь-які м'які відкладення піднімаються в товщу води численними відпочиваючими і розносяться хвилями за рахунок вітрового переміщення води.
Що ловити на мілководдях? На багатьох водоймах вибір зазвичай обмежений звичними плотвою, окунем, йоржом, але при певному збігу сезонних умов тут іноді вдається цілеспрямовано ловити уклейку, краснопірку, піскаря, карася і навіть прихильника великих глибин ляща. Звичайно, не можна не відзначити і специфічний весняний лов щуки на жерлиці, коли глибина під лункою не перевищує і трьох десятків сантиметрів, але це окрема і досить широка тема, що вимагає спеціального розгляду. Однак і так ясно, що великий хижак не з'явиться випадково там, де для нього немає в достатку живого корму.
Чим ловити? На малій глибині при швидкісному обстеженні значних площ водоймища у пошуках скупчень активної риби найбільш оперативною снастью буде блешня або з наживкою, або у безнасадковому варіанті. І тут при виборі ефективної приманки слід враховувати набагато більше факторів, ніж при лові на великій глибині, що значною мірою визначається підвищеною освітленістю навесні навіть під товстим льодом, коли на льоду зовсім не залишається снігу.
З цієї причини на мілководдях за будь-якої погоди плотва віддає перевагу блешні матового чорного кольору, йорж краще клює на приманки з потьмянілого свинцю, а ось на окуня чарівно діють блешні, тіло яких за допомогою напилення вкрите міддю. Втім, це лише варіанти, що найчастіше дають результат, хоча в ряді інших випадків все може бути навпаки. Тому рибалці не варто ламати голову над розгадкою особливостей риб'ячої поведінки, краще заздалегідь приготувати оптимальний набір вудок з приманками, що розрізняються як за формою, так і за кольором, а за вагою та розміром вони повинні бути приблизно близькі.
Останнє визначається як малою глибиною лову, так і тим, що весняна риба риби більше цікавиться принадами мінімального розміру, якими, до речі, технічно легше виконувати плавні розмірені рухи, що спокушають рибу з низькою рухливістю.
На малій глибині дуже важлива роль відводиться конструкції вудильника – в ньому повинна бути закладена “система безпеки”, що оберігає тонку волосінь від обриву при клювання великої риби або при занадто різкій підсіканні. Справа в тому, що навіть якісна волосінь, але коротка, не має достатнього запасу пружного розтягування, щоб парирувати миттєві навантаження. Тому необхідний вудильник із котушкою, яку фіксує гвинт, що одночасно виконує роль фрикційного гальма.
Саме регулюванням сили затягування гвинта задається провертання котушки і скидання волосіні при критичних навантаженнях на снасть. Найнадійніше така система працює, коли вудильник обладнаний котушкою досить великого діаметру, а волосінь на її шпулі намотана під самі борти.
Техніка та тактика риболовлі на мілководді не настільки складні, якщо снасть добре відрегульована, а стоянка риби знайдена. Однак завжди є і будуть нюанси у лові різної риби. Наприклад, плітку і в цих умовах можна цілком успішно ловити стаціонарно і на нерухому снасть, поступово збільшуючи кількість риби під лунками за допомогою підгодовування, через трохи глибини подаючи підгодовування прямо зверху, без використання годівниці.
Навіть буває краще, якщо в лунку періодично сипати суху підгодівельну суміш або манну крупу – частки підгодовування, поступово намокаючи, постійно падатимуть на дно, і рухом, і запахом помітно активізуючи плотву.
Source: www.ohotniki.ru