Коли початок зими супроводжується частими відлигами з опадами у вигляді дощу чи мокрого снігу. Тоді льодовий покрив намерзає поетапно у морозні проміжки між циклонами. При цьому його товщина приростає як знизу – за рахунок кристалізації поверхневої води водоймища, так і зверху – через змерзання снігово-водяної «каші», що виникла поверх льоду під час чергової негоди.
Такий лід виходить каламутним, багатошаровим. Слід мати на увазі, що він приблизно вдвічі слабший (витримує вдвічі меншу статичну навантаження) льоду, прозорого як скло.
Тому виходити на білястий, непрозорий льодовий покрив безпечно, коли він досягне товщини понад 10 сантиметрів, та ще й за умови негативної температури повітря. Це важливо знати з тієї причини, що рибалки, як правило, прагнуть на ділянки з подібним льодом, тому що тут в умовах зниженого освітлення зазвичай накопичується риба і клює вона в таких місцях набагато краще.
Як уже сказано, найміцніший чистий, прозорий лід. Це кристалічний моноліт, що утворився від замерзання верхнього переохолодженого шару води. Однак ловити рибу з такого льоду має сенс лише над великою глибиною, куди доходить мало світла і риба не полохлива. Тому безпечним він буде при досягненні товщини не менше 5 сантиметрів – лише в цьому випадку крига надійно витримує одну людину, а от групами на ній збиратися не можна.
Міцність льодового покриву лінійно збільшується зі зростанням його товщини та зі зниженням температури. Але тут треба уявляти, що температура льоду за товщиною різна: вгорі вона дорівнює атмосферній, а внизу – відповідає точці замерзання води, тобто близько нуля градусів. А оскільки температурний коефіцієнт лінійного розширення льоду величезний (наприклад, у п'ять разів більше, ніж у заліза) і багато хто, напевно, бачили, як розриваються міцні судини з замерзлою водою, то стає зрозуміло, що аналогічні процеси неминучі і з льодом на водоймі: у міру зростання його товщини мають різну температуру шару, напрямки.
Саме тому при різких потепліннях або похолоданнях крига на водоймах лопається з оглушливим гуркотом і по ньому розбігаються довгі тріщини. Крім того, на величезних акваторіях озер і водосховищ ці тріщини, з одного боку, викликають утворення льодових торосів, а з іншого (для компенсації) – широкі розводи, в які можна запросто потрапити, особливо після снігопадів, що вкривають відкриту воду.
Можна подумати, що тріщини на льодовій поверхні утворюються безсистемно, хаотично. Однак не все так просто, якщо згадати механізм льодоутворення: на початку зими, коли лід ще не скрізь однаковий за товщиною, напруги локалізуються у вузьких зонах стикування товстого та тонкого льодового покриву, тобто там, де мілководдя різко переходить на глибину.
Досвідчені рибалки знають, що донні звали, де часто тримається риба, слід шукати по старих і широких тріщинах, що йдуть зазвичай паралельно основному руслу. При цьому глибока сторона водоймища визначатиметься по тріщині, що близько розташована до зазвичай крутого берега, і навпаки.
Щоб уявляти, який лід може очікувати на водоймі на початку зими, слід знати, що його приріст протягом доби залежить від температури повітря і вже наявної товщини. Це виглядає приблизно так: якщо крига була вже близько 10 сантиметрів, то за наступну добу вона додасть 4 см при морозі мінус 5; 6 см – при морозі 10; 8 см – при мінусі 15; 9 см – при мінусі 20.
Але якщо вихідна товщина льоду становить, припустимо, 20-30 см, то добовий приріст за тих же температур зменшиться приблизно в 3-4 рази – точніше сказати не можна, оскільки на це впливає і якість води.
Звичайно, ідеальну картину намерзання льоду сильно змінює товщина снігового покриву, що є на ньому, який виконує як би роль шуби. Відомо, що теплопровідність (холодопровідність) снігу до 30 разів менша, ніж у льоду (багато залежить ще від щільності снігу), тому при снігопадах залежно від їх інтенсивності треба вносити до розрахунків відповідну поправку.
Важливо розуміти на вигляд першого, неміцного льоду, як він реагує на навантаження. Рибалки з досвідом кажуть, що молодий лід не обдурить, не підведе, а вчасно повідомить про небезпеку гучним тріском та видом тріщин. Прикладене до тонкого льоду навантаження (рибалок на льоду) викликає його прогин (деформацію) у вигляді чаші. При малому вантажі деформація має пружний характер, а чаша розширюється симетрично по периметру.
Якщо навантаження буде вище межі пружності, то почнеться пластична деформація льоду і чаша прогину швидше збільшуватиметься в глибину, ніж у ширину – це початок руйнування льоду. У кількісному вираженні це виглядатиме так. Для найбільш міцного прозорого льоду центральний прогин його на глибину 5 см тріщин не викличе; прогин 9 см веде до посиленого утворення тріщин; прогин у 12 см викликає наскрізне розтріскування; при 15 см крига провалюється.
Під впливом навантаження тріщини у льоду виникають як радіальні – вихідні від точки докладання, і концентричні – навколо цієї точки. Радіальні тріщини лише попереджають про недостатню міцність льоду, що потребує граничної обережності на ньому.
Але якщо до радіальних тріщин додається концентричне розтріскування, що супроводжується характерним скрипучим звуком, потрібно ковзним кроком негайно залишити небезпечну ділянку, в особливо критичній ситуації краще лягти на лід, щоб збільшити площу розподілу ваги по поверхні, і відповзти у зворотному напрямку. Потрібно знати й інші правила поведінки на тонкому льоду:
– у жодному разі не ходити по ньому гуськом, інакше радіальні тріщини на стежці швидко приростуть концентричними;
– не вирушати на рибалку поодинці;
– перевіряти кожен крок на льоду гострою пішнею, але не бити нею кригу перед собою – краще збоку;
– не підходити до інших рибалок ближче ніж на 3 метри;
– не наближатися до місць, де в кригу вмерзли корчі, водорості, повітряні бульбашки;
– не ходити поруч зі свіжою тріщиною або дільницею льоду, відокремленого від основного масиву декількома тріщинами;
– швидко залишити небезпечне місце, якщо з виконаної лунки починає бити фонтаном вода;
– обов'язково мати кошти страховки та порятунку (шнур із вантажем на кінці, довгу жердину, широку дошку);
– не поєднувати риболовлю із споживанням спиртного.
Source: www.ohotniki.ru