Дуже хочеться зловити ляща. Це для мене найвищий клас у лові мирної риби. Можливо, коли я виросту, то зміняться і мої орієнтири, але поки що лящ. Заважають цьому різні обставини — насамперед густери, плітки, уклеї. Решту можна подолати. Почекати весну, знайти вільне місце, перетерпіти дощ та ураган. Весна прийшла, урагани не закінчуються, але треба їхати.
Насамперед у затриманні ляща помічником бачиться фідер, але ми починаємо з махових вудок. У цьому дивного не так уже й багато: ми придбали вейдерси і заходимо на рівень наших закидів фідером, а якщо дуже хочеться — то й далі. А вже ніжніше за махову вудку важко щось придумати.
На допомогу нам і прикорм, на якому чорним по білому написано «Лещ». Здавалося б, що може нам завадити спіймати ляща? Лише одне. Ляща поки що в цьому місці немає. Ну, не дійшов, не доплив він поки що до наших місць. Ото завтра допливе, а сьогодні не доля.
Технічний нокаут
Стоїмо до пояса у воді, все комфортно, і навіть плотва з густерою на смерть б'ються за кожного нашого черв'яка або опариша. Але ляща немає. А осторонь сидить самотній рибалка, кидає ближче, ніж ми, і жодного інтересу у нас не викликає. Ну який інтерес може викликати людина, яка не має вейдерсів? Єдине питання: чого він сидить, якщо там вітер взагалі шквальний?
Виходжу на берег з якоїсь потреби, а вже потім вирішую сходити до цього рибалки. Чим ближче підходжу, тим наочніше вимальовується вся його чайникова сутність. Наскрізь китайська «болонка» з інкрустацією ізолентою багаторазово жований шматок свинцю і навіть черв'яки, що померли в прямому та переносному сенсі ще вчора. Збирає якісь шматки у банку.
Ні, щоб проковтнути сльозу і, різко повернувшись, піти мовчки! На своє лихо ставлю чергове питання-ствердження, що лящі сьогодні якось ніяк. Але тут бачу, що біля його ніг відро і там плескаються лящі — саме ті, яких, на мою думку, сьогодні немає. Цілих чотири штуки!
Це був бій без правил, і я одним ударом отримав і вище, і нижче пояса і ще соковите таке напуття трохи нижче за спину. З розлюченістю і без колишнього задоволення почали ми відриватися на плотві, але настрій поправити було нічим, і ми поїхали додому.
Знову розчарування
За кілька днів їдемо. Нікого. Сідаємо на місце, де був той рибалка. Не тому, що там чарівне місце — просто п'ять метрів праворуч, і суцільні кущі. Першого ляща ловить Володя, за ним і я. Потім ще по лящу.
Але радості нема: густера не дає проходу. Насадка, що опускається, атакується, не досягнувши дна. Це вимотує. Іду далеко в бік, там ще одне місце без кущів. Але густера тут ще зліша. Повертаюся і бачу на моєму місці аж троє людей. У мене там садок, тринога, речі…
У мене там Володя, зрештою! Ні, народу по барабану. Вітрище, волосінь видмухує дугою, а тут чотири людини на трьох метрах берега. Коротше, риболовля у мене скінчилася. Іду ліворуч, розумію, що там кущі, але, може, і знайду якийсь просвіт. Володя упіймав ще пару підліщиків.
Ні. Слово підліщик якось принижує нас і рибу. Все. Володя упіймав ще пару молодих лящів. І в мене майже відразу «кілограмове» клювання: риба, що стоїть, і я дуже хочу її витягнути. Але кущі і зупинка. Терплю, і, о диво! Лещ сам продирається крізь кущі і з моєю допомогою рухається до берега. Я чемпіон-о-о…
Залишалося лише два метри до берега, жодних перешкод, і раптом — урвища. Лещ йде з моїм гачком. Ставлю повідця 0,14 і за 10 хвилин відриваю в кущах чотири гачки. Ні, все зіпсовано. Це не рибалка.
Ловив традиційно — з годівницею та прикормом. А ось Володя повернувся на 10 років тому і зробив снасть, як у того мужика або як раніше ловив абориген Слава: свинцева ложка, два повідки 0,2 мм вищі за ложку. З такою грубою снастю він мене обловив. І що важливіше: густери в нього набагато менше! Чи не прикормом я цю густеру збираю? Цікаве питання, враховуючи, що вперше я вирішив спробувати підгодовувати рівно рік тому, а раніше без усякого підгодовування ловив — горя не знав…
Рішення знайдено
Зробив снасть: плетінка, на кінці свинцевий вантаж, вищий за повідець з ліскою 0,2 і відносно великим гачком. Ніяких прикормів та опаришів. Тільки хробак. І, звичайно, вейдерси.
Місце зайняте: народ розташувався на березі навіть у таких місцях, де взагалі ловити неможливо. За 15 метрів від берега смуга кущів. З води стирчать тільки верхівки, але протягнути там гачки чи рибу — великий успіх.
Говорять, що з ранку риби немає. Заходимо у воду глибше за кущі, перед нами чиста акваторія. Такий собі новий спосіб лову: фідер у вейдерсах. І починаємо ловити без підгодовування.
Дрібниці мало: густери взагалі немає, плотва не настільки мала, щоб пригнічувати. А ще й молоді лящі, які періодично приносять радість боротьби. Сьогодні перешкода лише одна, але вона традиційна. Це найсильніший бічний вітер. Хвиля б'є і в кілочки, і квівертип постійно здригається. Зрозуміти, клювання це чи ні, непросто.
Якоїсь миті я вирішую зайти ще далі: пологе дно, і це можливо. Ідея — зробити закид суворо проти вітру, щоб плетінку не парусило. Закидаю майже паралельно до берега. І тут з'ясовується, що за такого закидання все добре читається. Але важливіше те, що одного за іншим я витягаю п'ять лящів — молодих, звісно, та все ж…. Володя бачить ситуацію і намагається зобразити такі самі закиди. І з першого ж разу витягує гарного ляща.
Ми потім перевіряли. Не лящ був ближче до берега, саме чуйність снасті дозволила його ловити. А на березі за нами народ нічого не ловив і скочувався в запій.
Ми ж відвели душу і вирішили, що боротися з бурхливим вітром нам набридло, тим більше, що перемогти його ми й не сподівалися.
Перемога!
Настав день змагань. Місце зовсім інше. Ми приїхали з вечора, кілька рибалок сиділи на березі. У деяких у улові була плітка, у інших майже порожні садки. З вечора я зайшов у воду і рибалив на вудку матчу. Першою рибкою виявився лящ. Потім була переважно плотва, але ще пара лящів порадувала.
Переночували і на ранок нас уже зібралося 12 учасників. Я ще ввечері виявив, що прикорм залишив удома. Добре хоч, що ми вже мали факти успішного лову без підгодовування, але все ж таки на змаганнях планували не відходити від традиційної риболовлі. Володя не відійшов.
Всі учасники замішали свої прикорми, а я в останній момент вирішив поставити важчий вантаж, щоб уникнути пригодованої смуги. Кидав метрів на 10 далі за решту, і в результаті це принесло успіх. За умовами, можна було використовувати два гачки, і я один повісив вище за грузило, а другий нижче. Повідці 0,2, гачки № 6, за нашою класифікацією.
Хвилин через 20 після старту оббіг учасників і зрозумів, що ловлять троє, і я серед них. Чесно кажучи, мій сусід берегом Альфред ловив добре, і я весь день відчував, що відстаю. Він ловив із прикормом, як і всі. Після кількох лящів я заспокоївся, але він раптом сказав, що теж витяг гарного ляща, і я знову напружився. А потім ще й повідомив, що в нас дрібниця, а ось сусіда справа завалив великих лящів.
Загалом, п'ять годин суцільних нервів та надій. Бився я не лише за престиж, а й за теорію, що роль прикорму сильно перебільшена. Зрештою зірвав куш, відірвавшись від другого призера майже на кілограм.
На своє задоволення
Їдемо вкотре за лящем. На березі самотній рибалка. Впіймав одного (!) окунька. Заходимо у воду на 10 метрів лівіше за нього, проходимо крізь кущі і починаємо. Я із матчем. Закид метрів на 30. Поки збирали снасті, водна поверхня зі штилю перетворилася на гарну хвилю. Матчем довго ловити не вийде, але зібрав уже!
Клювання, підсікання та… обрив. Технічна похибка і волосінь 0,2 обривається майже у тюльпана. Поплавець стоїть на місці і навіть іноді тоне. Хочеться сплавати, але все так просто. Черевики, термобілизна, флісовий костюм, вейдерси, а зверху ще штани з плащової тканини — останні вдягаю з метою вберегти непромокальний костюм від гачків, яких на кущах у воді багато — одних моїх тут чотири штуки. Простіше заново зібрати нове оснащення.
Але тут Володя робить добру справу: своїм фідером чіпляє мою обірвану снасть і витягує… разом із лящем. З моїм лящем.
Але далі із матчем не склалося. Володя заходився просто тягати лящів на фідер, а в мене клювань було набагато менше. Зрозуміло, що рибі потрібна нерухома приманка, і я теж перейшов на фідер.
Густери практично не було. Удвох ми зловили близько 30 лящів, траплялася й непогана плітка. Все було чудово. Рибалка на березі впіймав ще одну плотвичку і, схоже, довше дивитися на наші успіхи йому було нестерпно.
КІЛЬКА ВИСНОВКІВ
— Лещ є, і якщо до нього підібратися, то він ловитиметься.
— При лові з прикормом, швидше за все, цього ляща можна зібрати і утримувати в точці, але дрібниці там збирається набагато більше і вона швидше.
— При лові без годівниці трапляється практично випадковий лящ, але якщо клювання припинилося, то можна кидати в різних напрямках і в результаті знову натрапити на зграю лящів. Так було востаннє: 3-5 рибин із однієї точки, пауза. Кидаєш на 20 метрів набік — і там знову лящі.
— Немає потреби витончати снасть. Ми, навпаки, взяли тенденцію на потовщення та укрупнення, і поки що це працює.
— Лов на фідер і матч з використанням вейдерсів дуже продуктивний, бо відкриває багато раніше недоступних місць.
Source: www.ohotniki.ru