Багатьом звичним стравам, які зараз без проблем знаходяться на вашому столі, ми зобов’язані випадковості, а про найзначніші кулінарні відкриття складають оповіді. Деякі з цих історій пропоную вам, повідомляє Ukr.Media.
Немає поганого без хорошого
Коли у День незалежності США, 4 липня 1924 року, відвідувачі переповнили ресторан Цезаря Кардіні, цьому американському кулінару італійського походження було не до розрахунку прибутків. Спиртного було вдосталь — адже в Тіхуані, що за декілька кілометрів на південь від американо-мексиканського кордону, питань із «сухим законом» не існувало, — а ось продуктів, щоб нагодувати усіх бажаючих, явно не вистачало. Тоді Кардіні миттєво створив салат з того обмеженого набору інгредієнтів, який мав під рукою — листки латуку Романо з пікантною заправкою, пармезаном та часниковими крутонами — і приготував його прямо перед відвідувачами. Ті були в повному захопленні! Так було придумано салат «Цезар». Як бачите, ні курячої грудки, ні анчоусів у класичному «Цезарі» не було — легкого рибного відтінку додавав вустерський соус, а самі анчоуси вніс туди набагато пізніше брат Цезаря, Алекс Кардіні.
Образити кухаря може кожен
Вважається, що картопляні чипси стали популярними у 1853 році, коли Джордж Крам (справжнє ім’я якого Спек), шеф-кухар ресторану відомого готелю Moon Lake Lodge у курортному містечку Саратога-Спрінгс, отримав просте замовлення: смажена картопля. Крам зробив картоплю, як завжди, — але один відвідувач, якого легенда безпідставно називає залізничним магнатом Вандербільтом, повернув її на кухню зі скаргою, ніби шматочки нарізані занадто товсто та не зовсім просмажені. Скривджений Крам виявився винахідливим хлопцем — він нарізав картоплю тоненько, як аркуш паперу, посмажив її на олії до хрускоту і подав до столу. На диво, але результат виявився несподіваним: гість був у захваті від нової страви, і слава про «чипси Саратоги» швидко розійшлася. Однак сам Крам не вигадував чипси: рецепти такої хрусткої «картопляної стружки» публікувалися у кулінарних книгах ще за 30 років до цієї події.
Королівський указ, що змінив світ
Про винахід тапас — іспанських закусок до різних напоїв — існує безліч легенд. Першим наказав подавати закуски у барах ніхто інший, як король Альфонсо X Кастильський — згідно з практичною версією, щоб посильні та мандрівники, які заходили на вогник, не напивалися на пустий шлунок. За більш веселою легендою, спочатку роль тапас виконував кусок шинки чи сиру, яким закривали келих, щоб захистити його вміст від пилу та комах.
Вино, яке любить спеку
Завершимо ми, як і слід, чаркою мадери. Її виникненню ми зобов’язані випадковості: один португальський торговець відправив до Індії велику партію вина в бочках, попередньо додавши до нього спирт (бренді), щоб воно не зіпсувалося в дорозі. Однак за ті місяці, що вантаж плив до місця призначення, замовник помер, а його спадкоємці відмовилися оплачувати замовлення. Порахувавши збитки, купець вирішив просто спробувати повернуте вино, щоб перевірити його якість, — і з подивом зрозумів, що воно не тільки пережило довгу мандрівку, а й набуло неповторного горіхового присмаку. Спочатку мадеру так і робили — наливали в бочки і завантажували на кораблі, що вирушали в далекі подорожі, — але згодом зрозуміли: річ не в хитавиці, а в поєднанні спиртування та тропічної спеки, яка карамелізує та окислює вино, змінюючи його смак. Тепер мадера — можливо, єдине вино, яке витримують не в підвалі, а в спеціальних теплих кімнатах або на горищі, під палючими сонячними променями.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Чи маємо ми право додавати курку та креветки в 'Цезар', якщо автор задумав його як салат 'із того, що було'?
Вже проголосували 2 людини. Долучайтесь до обговорення.
🥗 Тільки святий канон 🥓 Більше м'яса, грішники! 🍷 Я за мадеру
📊 Карта думок
🥗 Тільки святий канон 50% 🥓 Більше м'яса, грішники! 50% 🍷 Я за мадеру 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!