Чим відомий мисливцям Львів? Звісно, радянськими автобусами ЛАЗ, футбольним клубом «Карпати», ну ще пивом та цукерками «Світоч». А також вузькими вуличками французької столиці під час зйомок «Трьох мушкетерів»… А про те, що наприкінці XIX – на початку XX століття у цьому місті працювало не менше двох десятків зброярів європейського рівня, які виготовляли високоякісні рушниці, відомо, мабуть, лише музейникам та колекціонерам.
В умовному львівському «табелі про ранги» А. Дзиковський займає не верхній рядок. Його мисливські рушниці досить добре знайомі любителям, але віднести майстра до чисто вітчизняних зброярів, строго кажучи, не можна. До закінчення Першої світової війни Львів був частиною Австро-Угорської монархії як столиця королівства Галичини та Лодомерії. Більше того, з 1772 по 1918 місто іменувалося на австрійський манер — Lemberg. І лише починаючи з 1939 р. Львів у межах Української РСР близько півстоліття входив до складу Радянського Союзу як адміністративний центр Львівської області.
За інформацією Ю.В. Шокарьова, у фондах Державного історичного музею в Москві зберігається безкурковий трійник з нижнім нарізним стволом, що відноситься до періоду 1910-х років. На стовбурах підпис: A. Dzikowski we Lwowie. Grand prix Paris 1906. CiK Nadworny Dostawca. Згідно з цим написом А. Дзіковський, будучи постачальником Австро-Угорського двору, отримав у 1906 р. Гран-прі на виставці в Парижі.
У користуванні мисливця-гончатника є унікальний екземпляр безкуркової рушниці 12-го калібру. Замки підкладні Брази на бічних дошках, на правій та лівій дошці – Alfred Dzikowski we Lwowie. Замикання стволів потрійне Перде. Стовбури англійської сталі, на прицільній планці підпис Henry Atkin з Purdey’s, Jermyn St., London. Довжина стволів 730 мм, дульні пристрої — «чок — чок»; довжина патронників 70 мм; вага рушниці 3,3 кг. На поверхнях коробки, замкових дощок та запобіжній скобі орнаментальний візерунок Roses & Scroll. Випробувальні та інформаційні тавра лондонські. Ложа темної горіхової деревини із прямою шийкою. Цівка пружинна системи В. Енсона з кнопковим керуванням.